Трамп як миротворець: ключові уроки для України.

Чи скористаються Сполучені Штати досвідом укладання угоди між Ізраїлем і ХАМАС для сприяння миру в Україні?

Після того, як Дональд Трамп здобув перемогу на президентських виборах, він, судячи з його публічних коментарів, визначив для себе два ключові пріоритети у сфері зовнішньої політики. Ці завдання потрібно реалізувати якомога швидше, щоб мати можливість зосередитися на досягненні стратегічної переваги США у суперництві з Китаєм. Першим пунктом є завершення "безглуздої війни в Україні", а другим — встановлення миру в Газі. Хоча вирішення першого питання за 24 години виявилося складнішим, ніж обіцяв новообраний президент, друге завдання стало для 47-го президента США приємним сюрпризом від його команди і партнерів напередодні інавгурації. Напередодні у Досі була підписана угода між Ізраїлем та палестинським угрупованням ХАМАС, яка набрала чинності.

У неділю, вперше за понад рік з початку конфлікту, в Газі панувала тиша. Три ізраїльські заручниці, які були викрадені терористами в жахливий ранок 7 жовтня позаминулого року, нарешті повернулися до своїх родин. Водночас з ізраїльських в'язниць було звільнено 90 палестинських ув'язнених, серед яких переважно жінки, а також неповнолітні та молоді люди до 21 року. Протягом найближчих шести тижнів ХАМАС пообіцяв звільнити ще 30 заручників, в той час як Ізраїль має намір випустити 735 палестинців, які або вже засуджені, або чекають на суд, включаючи тих, хто відбуває довічне ув'язнення за тероризм. Очікується, що ХАМАС буде звільняти нові групи заручників щосуботи. Військові підрозділи ЦАХАЛ повинні покинути більшість території Сектора, за винятком буферної зони та філадельфійського коридору на кордоні з Єгиптом. Палестинці, які перемістилися між різними районами, зокрема з півночі на південь, отримали можливість повернутися до своїх домівок. Для їх розселення будуть зведені селища з мобільних будинків, які тут називають караванами. Також планується збільшення обсягів гуманітарної допомоги для Гази та розширення переліку дозволених для ввезення матеріалів.

Це стане лише першим етапом угоди з трьох, повна реалізація яких передбачає звільнення всіх заручників. Якщо не брати до уваги трьох дівчат, які повернулися вчора, йдеться ще про 94 людей. Щоправда, на жаль, точно не відомо, скільки з них живі. За повернення тіл загиблих терористи також сподіваються звільнити своїх ув'язнених соратників. Докладно наступні етапи угоди ще не пропрацьовано. Загальна рамка полягає в тому, що, якщо все мине гладко, бойові дії більше не відновляться. Ізраїльські війська повністю покинуть Сектор Гази, який почне відбудовуватися після руйнівної війни.

Міжнародна спільнота з великою радістю сприйняла оголошення про припинення вогню, сподіваючись, що це стане тривалим рішенням. Спостерігачі, які підтримують Ізраїль, висловлюють задоволення поверненням заручників, на яке так довго чекали. Водночас прогресивні прибічники палестинських прав також зітхнули з полегшенням, адже операція ЦАХАЛ, яку багато хто сприймає як акцію геноциду, нарешті завершилася. Хоча дані про жертви, які активно поширюють міжнародні організації, зокрема ООН, часто базуються на інформації від Міністерства охорони здоров'я Гази, контрольованого ХАМАС, і можуть бути значно завищеними, ясно, що кількість загиблих палестинців внаслідок конфлікту досягає десятків тисяч. Багато людей сподіваються, що війна, зображення якої заполонили новини з жовтня 2023 року, нарешті завершилася. У самому Секторі Гази в неділю ХАМАС навіть організував щось подібне до святкування перемоги.

В Ізраїлі суспільство та політичні кола виявилися розділеними в оцінці підписаної угоди. Навіть деякі міністри з правлячої партії "Лікуд" під керівництвом Біньяміна Нетаньягу проголосували проти її схвалення. Фракція ультраправої партії "Оцма єгудіт" ("Єврейська міць"), очолювана Ітамаром Бен-Ґвіrom, взагалі вирішила вийти з уряду. Коаліція втрималася лише завдяки вступу до неї раніше опозиційної партії "Тіква хадаша" ("Нова надія") Гідеона Саара, що стало важливим кроком для затвердження угоди. Інший правий партнер, лідер партії "Ційонут датіт" ("Релігійний сіонізм") Бецалель Смотрич, залишився в уряді, але також проголосував проти. Він попередив про можливий розпад коаліції, якщо через шість тижнів після першого етапу бойові дії не відновляться. Деякі висловлювання прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу можуть свідчити про його сумніви щодо стабільності угоди, а також про намір не дотримуватися її умов у повному обсязі. Він постійно підкреслює тимчасовий характер перемир'я. Окрім того, за останній тиждень Нетаньягу неодноразово запевняв, що ЦАХАЛ продовжить контролювати "філадельфійський коридор", незважаючи на зобов'язання вивести війська з Сектора Гази на другому етапі угоди.

Риторичні маневри глави уряду цілком зрозумілі. Угода з ХАМАС викликає значний спротив серед виборців партії "Лікуд" та більш радикальних правонаціоналістичних рухів. В ізраїльському середовищі "турбо-патріоти" охрестили цю угоду "капітулянтською".

Недавно Біньямін Нетаньягу запевняв громадськість у повній перемозі. Під цим терміном малася на увазі реалізація двох основних завдань операції "Сталеві мечі", офіційної назви війни в Газі, а саме — звільнення заручників і ліквідація ХАМАС. Легко помітити, що одночасно виконати ці завдання було фактично неможливо. Під час бойових дій ЦАХАЛу доводилося постійно враховувати присутність заручників — особливо після відомих випадків їх загибелі. Незважаючи на кілька успішних випадків, Ізраїль не зміг звільнити більшість полонених силовими методами. Щоб повернути їх до родин, довелося вести переговори з тими ж терористами, знищення яких було метою операції. Протягом 15 тривалих місяців ізраїльський уряд вперто не визнавав очевидного: між звільненням заручників і ліквідацією ХАМАС потрібно було обирати.

Основну конфігурацію угоди з ХАМАС запропонувала адміністрація вже колишнього американського президента Джо Байдена ще навесні минулого року. Для демократів війна в Газі стала одним із помітних чинників, які підривали підтримку американського суспільства напередодні виборів. Ізраїльська сторона при цьому від самого початку була готова до тимчасового припинення вогню на період, достатній, щоб обміняти заручників на палестинських в'язнів, як це було організовано ще в листопаді 2023 року, але вважала для себе неприйнятним закінчити війну, не розгромивши ХАМАС. Біньямін Нетаньягу виявляв дивовижну вивертливість, аби представити ситуацію так, нібито домовленостей щоразу не виходило досягти через незговірливість терористів, дратував Джо Байдена, ставив під загрозу майбутнє американо-ізраїльського партнерства, але на тиск Білого дому не піддавався.

Що ж змінилося тепер?

Раніше ми вже піднімали питання про зміни, які відбулися на політичній арені Ізраїлю, що посилили стабільність уряду та дозволили затвердити угоду, незважаючи на критику з правого флангу. Також існувала низка другорядних факторів, які поступово накопичувалися і врешті-решт істотно змінили ситуацію. По-перше, це тиск міжнародної спільноти, який проявлявся через нові акти визнання палестинської держави, а також через позови про геноцид у Міжнародному суді справедливості та ордери на арешт від Міжнародного кримінального суду. По-друге, за останні шість місяців Ізраїль досяг ряду беззаперечних військових перемог, включаючи ліквідацію ключових фігур ХАМАСу та потужний удар по Хезболлі. Це створило сприятливі умови для Біньяміна Нетаньягу, адже припинення бойових дій у Газі вже не сприймається як явна поразка.

Безперечно, одним із найсуттєвіших чинників стали результати виборів у Сполучених Штатах. "Цього не сталося б, якби мене не обрали", -- заявив Дональд Трамп на мітингу, що відбувся напередодні інавгурації у Вашингтоні, згадавши звільнення ізраїльських заручників.

Дональд Трамп дав зрозуміти, що прагне укласти угоду ще до своєї інавгурації. Його неофіційний представник на Близькому Сході, Стів Віткофф, активно долучився до останнього, вирішального етапу переговорів у Досі. Працівники адміністрації Джо Байдена, яка на той момент ще діяла і не досягла значних результатів у попередні місяці, фактично передали ініціативу Віткоффу. Ізраїльські ЗМІ описують рішучий і наполегливий підхід, з яким Стів Віткофф домігся згоди від Біньяміна Нетаньягу. У соціальній мережі X Дональд Трамп зазначив, що його представник досягнув більше за одну зустріч, ніж Байден за цілий рік.

У найближчому майбутньому Біньямін Нетаньягу, ймовірно, спробує отримати певні вигоди від нового президента США в обмін на свою співпрацю. Під час першого терміну Дональда Трампа його вважали найпроізраїльським президентом в історії Сполучених Штатів. Трамп визнав анексію Голанських висот, переніс американське посольство до Єрусалима та започаткував "угоди Авраама", що призвели до нормалізації відносин між Ізраїлем та кількома арабськими країнами. Можливо, Нетаньягу сподівається на те, що цього разу новий господар Овального кабінету допоможе укласти угоду із Саудівською Аравією, переконавши Ер-Ріяд не наполягати на створенні палестинської держави як попередній умові. Проте це наразі залишається лише теоретичною можливістю. У цей час угода між Ізраїлем і ХАМАС демонструє певні риси стилю Трампа як миротворця. Він не пропонує варіанти для переговорів, а ставить ультиматуми. Тих, кого вважає противниками, він обіцяє покарати, тоді як на союзників чинить тиск, ігноруючи їхні важливі для безпеки інтереси. Хоча пряма аналогія тут може бути невідповідною, все ж деякі цікаві висновки можуть бути зроблені...