Навроцький виділив три аспекти, що є спільними для Варшави та Києва, а також дві характеристики, які їх відрізняють.

Варшава і Київ пов'язані спільними безпековими інтересами, прагненням України до західної інтеграції та багатою спільною історією. Однак, відносини між країнами ускладнюються різними поглядами на ОУН-УПА та економічною конкуренцією.

Про це повідомило кореспондентці "Еспресо" джерело в адміністрації президента Польщі Кароля Навроцького.

Що з'єднує

Головне, що пов'язує обидві країни, за словами співрозмовника, це безпека.

"Нас об'єднує відчуття загрози і реальна необхідність протидіяти цій загрозі. Загроза походить з одного напрямку -- з російського", - наголосив він.

Підтримка України в стримуванні Росії, за його словами, "не підлягає ані для мене, а тим більше для пана президента, жодній дискусії". Навроцького за антирадянські погляди та боротьбу за десовєтизацію польського публічного простору Путін навіть вніс до списку розшукуваних.

Другий чинник -- прозахідний курс Києва.

"Протягом останніх 35 років Польща докладала всіх зусиль, щоб Україна обирала західний шлях розвитку, а не східний, оскільки ми переконані, що це відповідає нашим інтересам", - зазначив співрозмовник, підкресливши, що теперішній курс України на Європу є спільним досягненням.

Третій аспект – це спільна історія. Як зазначає він, Перша Річ Посполита "не являла собою ні панування, ні колонізацію", а український шляхтич Міхал Корибут Вишневецький навіть здобув титул короля.

Він також попередив українську еліту про те, що не слід вважати важливими лише віддалені столиці.

"Я б попередив українські еліти щодо надмірної довіри до того, що Берлін, Париж, Брюссель, Лондон і Вашингтон є єдиними важливими центрами, а сусідні країни насправді не мають значення", - зазначив він.

Він прокоментував 2022 рік, зазначивши: "Наші сусіди з Німеччини передали Україні 5000 шоломів. Польща, в свою чергу, розпочала постачання танків, броньованих автомобілів та різноманітної зброї". Додатково він зазначив: "Мені здається, що жителі Перемишля відчували більший страх, ніж ті, хто живе в Брюсселі".

Що розділяє

Найбільш суттєва суперечність стосується Другої світової війни та діяльності ОУН-УПА.

"На нашу думку, вся діяльність ОУН-УПА має характер геноциду. Це свідомий процес, метою якого є або вигнання поляків, або їх знищення," - підкреслив співрозмовник.

За його словами, українська сторона роками відмахувалася від теми, а тим часом "зростав культ" Бандери, Шухевича та Коновальця.

"Минуще неможливо змінити. Це вже сталося, і на цьому крапка", - зазначив він, додавши, що Варшава не прагне загальнодоступних вибачень, а лише закликає до того, щоб "українська ідентичність не базувалася на ідеях ОУН-УПА".

Він відкрито висловив своє ставлення: "Коли я відвідую Львів і стикаюся з великим пам'ятником Степану Бандері, це, звичайно, викликає в мене біль". Однак він також акцентував: "Україна має багатий історичний спадок і має право обирати своїх героїв", але в такому разі, на його думку, не слід дивуватися реакції з боку поляків та єврейської громади. Окремо він зазначив, що Варшава вимагає дозволу для польських громадян на пошуки місць поховання загиблих.

Другий потенційний бар'єр -- економічна конкуренція, особливо на шляху України до єдиного європейського ринку. Передвісником стала зернова криза, коли "українське зерно, з нашої перспективи, заливало польський економічний простір". За його словами, конкурувати можуть сільське господарство, транспорт і частково енергетика.

Щодо зустрічі між Зеленським та Навроцьким, джерело повідомило, що в найближчі місяці візит польського президента не запланований, проте його можливість не виключається. За його словами, перед цим слід обговорити як питання безпеки, так і історичні аспекти.