Як вірші сприяють подоланню антиромських стереотипів у Боснії та Герцеговині.

Альмір Агіч. Зображення надане Імраною Капетанович, використано з дозволу Balkan Diskurs.

Ця стаття Аміни Сейфіч уперше була опублікована 21 березня 2025 року на сайті Balkan Diskurs, проєкті Центру постконфліктних досліджень (PCRC). Відредагована версія перевидана Global Voices у межах партнерської угоди.

Роми становлять найбільшу національну меншину в Боснії та Герцеговині (БіГ), і часто зазнають упереджень, дискримінації та соціальної ізоляції. 22-річний Альмір Агіч, ром з Іліяша, розташованого неподалік від Сараєва, протистоїть цим негативним стереотипам через поезію та мистецтво, даруючи голос тим, хто залишається непоміченим у суспільстві.

У своїй поетичній колекції "Кактус у полі орхідей" автор досліджує внутрішню конфліктність, що виникає між особистими почуттями та соціальними очікуваннями. Він підкреслює, як часто людям доводиться адаптуватися до нав’язаних норм і стандартів.

Агіч розкриває, що кактус у його віршах є метафорою його власної сутності — особи, яка, зростаючи в умовах випробувань, набула навичок самооборони та здатності виживати в будь-яких ситуаціях. Натомість орхідея символізує іншу особу — ту, хто виростає в більш ніжному середовищі, але також стикається з невидимими обмеженнями, які не дозволяють вийти за рамки.

"За допомогою цієї символіки я прагнув висвітлити, наскільки важко відстоювати любов, прийняття та право на щастя, коли не відповідаєш стандартам суспільства", -- зазначає Агіч.

Він підкреслює, що поезія має здатність достукатися до людських сердець у спосіб, який часто залишається недоступним для аргументів чи статистичних даних: завдяки віршам реальність розкривається не через холодні цифри, а як потужний емоційний досвід, що неможливо залишити без уваги.

"На мою думку, мистецтво, зокрема поезія, слугує потужним засобом у боротьбі з упередженнями, оскільки надає можливість людям на деякий час зазирнути у світ нашими очима. Якщо хоча б одна особа після ознайомлення з моєю збіркою змінить своє сприйняття, відчує емпатію або перегляне свої погляди, то це вже змінює реальність," -- зазначив Агіч.

За його словами, його вірші представляють не лише особисту історію, а й важливе послання щодо становища ромської громади в суспільстві.

Nevjerovatno je važno da mi sami pričamo svoje priče. Toliko dugo su drugi pričali o nama, umjesto nas. Kada mladi Romi dobiju priliku da govore, ne samo da razbijaju predrasude, već i grade samopouzdanje, otvaraju vrata novim generacijama i pokazuju da imamo pravo na vlastiti glas.

Крайня необхідність полягає в тому, щоб ми самі ділилися своїми історіями. Занадто довго інші висловлювалися про нас і за нас. Коли молоді представники ромської спільноти отримують шанс висловити свої думки, вони не просто спростовують стереотипи — вони також підвищують власну самооцінку, прокладають шлях для майбутніх поколінь і доводять, що ми заслуговуємо на власний голос.

Він переконаний, що кожна оповідь — це важливий крок до суспільства, в якому роми виступають не лише як об'єкт обговорення, а й як активні творці власних наративів.

Згідно з даними опитування, проведеного Ромською мережею раннього розвитку у 2022 році, значна кількість ромських дітей у Боснії і Герцеговині не має можливості користуватися якісними послугами, такими як бібліотеки, дошкільні заклади та спортивні комплекси. У звіті підкреслюється, що через мовні бар'єри, обмежений доступ до освіти та економічні труднощі ромські діти часто виявляються в школах для учнів з особливими потребами, що призводить до подальшої сегрегації та дискримінації.

Дискримінація, як пояснює Агіч, не завжди очевидна, але часто проявляється у прихованих формах -- "через невисловлені очікування, зачинені двері та обмежені можливості".

Незважаючи на деякі позитивні зміни в інтеграції ромської спільноти в суспільство Боснії та Герцеговини, темпи прогресу залишаються повільними і недостатніми. Різні дослідження вказують на те, що найбільш поширеними перешкодами для ромів у країні є питання освіти, зайнятості та політичного представництва. Це також підкреслюється тривалим невиконанням рішення у справі "Сейдіч — Фінчі", яке було ухвалене Європейським судом з прав людини вже 16 років тому.

У 2009 році Європейський суд з прав людини ухвалив рішення, що конституція Боснії і Герцеговини суперечить Європейській конвенції з прав людини, оскільки забороняє особам, які не належать до трьох "конституційних народів" (боснійців, хорватів та сербів), претендувати на пост президента або на місця у верхній палаті парламенту. Позивачами стали громадяни Боснії і Герцеговини ромського (Дерво Сейдіч) та єврейського (Якоб Фінчі) походження, які були позбавлені права голосувати виключно через свою етнічну приналежність. Суд визнав, що це є порушенням права на недискримінацію в поєднанні з правом на проведення вільних виборів. У 2011 році парламент Боснії і Герцеговини розпочав ініціативу щодо конституційної реформи з метою виконання рішення суду та внесення змін до положень Дейтонської угоди (1995 року), проте до цього часу жодні реформи не були реалізовані.

Одним із прикладів прогресу є запровадження ромської мови як факультативного курсу в початкових школах кантону Тузла. Ця новаторська ініціатива, яка стала першою в БіГ, має на меті формування інклюзивного та недискримінаційного освітнього простору, а також сприяння збереженню культурної ідентичності ромської спільноти, підкреслює Агіч.

Napredak se dešava, ali je spor i nedovoljan. Uočavamo sve više Roma u obrazovnim institucijama, kulturnim inicijativama i aktivističkim pokretima, no prepreke ostaju velike. Diskriminacija često nije očigledna na prvi pogled. Ipak, svaka priča poput moje, svaka uspešna priča mladih Roma, otvara vrata drugima. Verujem da su promene dostižne, ali za to su neophodni sistemska podrška i hrabrost pojedinaca da se bore za svoje mesto u društvu.

Прогрес є, але він залишається повільним і недостатнім. Ми бачимо більше ромів, залучених до сфери освіти, культури та активізму, однак перешкоди все ще залишаються значними. Дискримінація не завжди помітна на перший погляд. Втім, кожна історія, подібна до моєї, кожен успіх молодого рома прокладає шлях для інших. Я вірю, що зміни можливі, але вони потребують як системної підтримки, так і сміливості окремих людей боротися за своє місце в суспільстві.

Поетична збірка "Кактус на полі орхідей" -- дебютна публікація Агіча, що містить 63 вірші, у яких переплітаються теми кохання, бідності, дискримінації та несправедливості. Видання здійснено громадським Культурно-спортивним центром та Радіо Іліаш, а презентація збірки відбулася в січні цього року в межах програми "Зима в Іліаші".

Окрім своїх поетичних експериментів, починаючи з 2024 року, Агіч став амбасадором свободи висловлювань та активно пише колонки для Newipe — онлайн-платформи, що присвячена питанням ромської спільноти та її побуту.

Агіч має амбітні плани на майбутнє, яке, як він сподівається, буде таким же інтенсивним, емоційним і потужним, як "Кактус на полі орхідей", якщо не більшим. Він додає, що кожна історія, яку пише, містить частинку його самого, і висловлює надію, що навіть у моменти нестачі натхнення його творчість не залишиться непоміченою.