На початку ХХ століття західноукраїнські території переживали період активного зростання та змін. Це стало помітно й для історичної Жовкви, яка нині є частиною Львівської області. Тоді ж вона належала до Королівства Галичини та Лодомерії, з адміністративним центром у Львові, і входила до складу Австро-Угорської імперії.
Місто було повітовим центром і підпадало під юрисдикцію австрійської влади, яка впровадила в ньому нові правові норми, систему освіти та організувала порядок в міському управлінні. Як виглядав центр Жовкви у 1906 році, продемонструвала Facebook-сторінка "Мандрівка старим кордоном".
Серцем міського життя Жовкви незмінно залишалася площа Ринок (зараз площа Вічева) - і на початку ХХ століття це було не просто торгове місце, а справжній центр усього публічного існування міста. Її і бачимо на опублікованій старовинній фотографії. Площа мала унікальне планування: вона була поєднана з простором перед замком, що робило її одночасно і торговим, і представницьким осередком. Навколо розташовувалися будинки міщан - кам'яниці різних епох. Тут відбувалися щотижневі торги і сезонні ярмарки, де продавали збіжжя, худобу, ремісничі вироби.
Місто, яке здавалось покинутим і занедбаним, насправді було сповнене бурхливим діловим та культурним життям. Однак, якщо порівняти його з величчю минулих епох, з часами Яна ІІІ Собеського та розквітом Речі Посполитої, Жовква на початку ХХ століття виглядала як місце, що зберігає лише спогади про свою колишню славу.
Місто вражало своєю різноманітністю та багатонаціональністю, що було характерним для більшості галицьких міст у той період. Тут співіснували українці, поляки, євреї, а також люди з інших національностей.
Поштовхом для певного пожвавлення міського життя дав розвиток залізничного сполучення, яке зв'язало Жовкву з Львовом та іншими містами регіону. Залізниця полегшила торгівлю, прискорила товарообіг і дала змогу місцевим ремісникам виходити на ширші ринки.
А ще місто стало центром книгодрукування. При василіанському монастирі наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття тут виходила україномовна релігійна, наукова і популярна література, часописи. І це дуже сприяло ширшому українському духовному відродженню в Галичині.
Тому, хоч статус Жовкви на момент початку нового століття сильно змінився, її значення все ж не варто применшувати. Містяни справді жили тихим провінційним ритмом, де минуле було присутнє у кожному закутку - в замкових мурах, у силуеті ратуші, у давніх кам'яницях навколо Ринку - втім, вони щодня робили свій важливий внесок у майбутнє.
Раніше OBOZ.UA показував, якими були околиці Тернополя під час Першої світової війни - коли німецько-австрійська армія вигнала з цих територій росіян.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.
#
