Унікальне інтерв'ю з К'ярією Децці Бардескі, керівником Офісу ЮНЕСКО в Україні, для інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна".
Марія Ступак та Ірина Дорош.
Три роки минуло з моменту, коли Російська Федерація розпочала свою повномасштабну агресію проти України. Яку підтримку надає Україні ЮНЕСКО протягом цього періоду?
ЮНЕСКО активно підтримує українські інституції та населення з моменту подій, що розгорнулися після 24 лютого 2022 року. На початку наша діяльність здійснювалася переважно через місії та дистанційно з Парижа, оскільки ми не мали офісу в Україні. Проте з початку жовтня Генеральна директорка ЮНЕСКО призначила мене для фізичної присутності в країні.
Ми відкрили представництво, і з того часу маємо антену, вже понад 40 співробітників працюють у Києві, а також є колеги у Львові та в Одесі. Ми надаємо допомогу Україні у трьох основних напрямках: по-перше, з самого початку головна увага була зосереджена на забезпеченні безперервного доступу до навчання для учнів; по-друге -- на захисті культурної спадщини; і по-третє -- на безпеці журналістів та підтримці постійного доступу до інформації.
З самого початку наша стратегія була двосторонньою: з одного боку, ми прагнули підтримати українців у подоланні викликів, пов'язаних з наслідками війни, зокрема, допомагаючи журналістам та митцям зберігати свої засоби до існування. З іншого боку, ми активно інвестували в розвиток професіоналів, надаючи їм необхідні знання та зміцнюючи їхні навички.
Війна також висвітлила значущість експертів у різних галузях — зокрема, необхідність запроваджувати інноваційні підходи для ефективної реакції на кризові ситуації, захисту музеїв та забезпечення належного ведення документації та обліку.
Чи мають можливість українці долучитися до вашої діяльності на волонтерських умовах?
Абсолютно. Усі наші дії відповідають цьому інклюзивному підходу.
У підході ЮНЕСКО ми завжди зосереджені на випереджальних інвестиціях у людський вимір, розвиток потенціалу та навчання. Ми також завжди дивимося вперед -- готуючись до відновлення та реконструкції.
Наприклад, нещодавно ми навчали 64 школярів віком від 11 до 17 років проводити дослідження. Вони провели опитування серед своїх однолітків про те, що є важливим для молоді сьогодні, як вона бачить свою участь не лише в наших заходах, а й у надзвичайній ситуації загалом, а також у процесі відновлення.
Вважаю, що це одне з перших масштабних досліджень подібного роду, оскільки на запитання відгукнулися понад 23 тисячі молодих людей. Це дослідження було представлено 25 січня, і незабаром його повна версія стане доступною. Проте це лише певна віхa, оскільки ми вперше отримали таку масштабну реакцію, і це також перший крок до реалізації ініціатив, які сприятимуть залученню молоді до цієї діяльності.
Тому безперервне проведення таких консультацій і збір зворотного зв'язку є дуже важливими в нашому підході -- для того, щоб інклюзивний процес тривав.
Яка сума фінансів була залучена ЮНЕСКО для підтримки України з 2022 року, і які фінансові ініціативи очікуються в цьому році?
Якщо говорити про ресурси, то з початку повномасштабного вторгнення ЮНЕСКО мобілізувала понад 70 мільйонів доларів США.
Цього року ми знову впроваджуємо знання, здобуті з наших програм.
У червні ми презентуємо новий проект: план дій у галузі науки, спрямований на підтримку наукових екосистем. Наука, дослідження та інновації є важливими для України, оскільки вони допомагають не лише впоратися з актуальними викликами, але й готують нас до відновлення та реконструкції країни.
Цей аналіз базується на двох дослідженнях, які були підтримані ЮНЕСКО в Україні, що стосуються руйнувань наукової інфраструктури в результаті війни та їхнього впливу на самих науковців.
Які українські області наразі є для вас найважливішими?
Наші програми зазвичай мають національний масштаб і поширюються по всій країні. Однак ми також реалізуємо ініціативи, які орієнтовані на підтримку конкретних регіонів відповідно до їхніх потреб.
Ми, без сумніву, не обмежуємо свою діяльність лише Києвом, а активно працюємо в багатьох інших областях України, орієнтуючись на потреби кожного регіону. У сфері освіти деякі території отримують пріоритет у відповідності з нашою співпрацею з партнерами та зацікавленими сторонами. Наприклад, в галузі психічного здоров'я та психосоціальної підтримки в освітній системі наші зусилля наразі зосереджені на Житомирі та Одесі, але ми не обмежуємося лише цими містами.
Ось ще один приклад: ми здійснюємо різноманітні ремонти та роботи в таких регіонах, як місто Харків і його область, а також у Запоріжжі, Одесі, Києві, Житомирській, Чернігівській, Львівській областях та у Дніпрі.
У Львові реалізується значущий проєкт, в рамках якого було засновано Львівський культурний хаб. Офіційне відкриття відбулося наприкінці січня за участі Генеральної директорки ЮНЕСКО, а також міністрів закордонних справ України та Іспанії.
Іспанія є країною-партнером, яка підтримувала цей проєкт.
Чи має ЮНЕСКО можливість отримувати дані про події на територіях, які знаходяться під окупацією?
Як і інші агенції ООН, ми не маємо можливості фізично відвідати окуповані території. Проте завдяки нашій ініціативі з аналізу супутникових зображень, ми здійснюємо моніторинг пошкоджень культурних пам'яток. Ця програма включає також окуповані регіони, зокрема Крим. Завдяки цьому ми отримуємо регулярні дані про стан об'єктів культурної спадщини.
Обговоримо тему освіти. Яка кількість наукових установ постраждала або була знищена за три роки масштабного військового конфлікту?
Згідно з нашими дослідженнями, майже 50% наукових установ у країні було пошкоджено. Це понад 10 000 установ, і значна кількість науковців постраждала. Близько 20% з них виїхали з країни, а ті, хто залишився, стикаються з труднощами у продовженні своєї роботи. Багато з них продовжують працювати в переміщених установах всередині країни або дистанційно. Зараз ми зосереджені на просуванні Плану дій у тісній координації з Міністерством освіти і науки України, а також з багатьма іншими зацікавленими сторонами у цій сфері, з метою досягнення більш ефективних дій у галузі науки.
Чи має ЮНЕСКО якісь програми для підтримки цифрової освіти в Україні, наприклад, для дітей, які були змушені перейти на неї через війну?
Отже, з моменту початку повномасштабної агресії ми в галузі цифрової освіти активно діємо на двох фронтах, аби гарантувати можливість навчання та його стабільність.
Спочатку наша увага була спрямована на поширення Chromebook, аби вчителі змогли налагодити зв'язок зі своїми учнями. Ми надали більше 50 000 пристроїв для педагогів і 8 000 для учнів, особливо в регіонах сходу та півдня, де тривають активні бойові дії. Це дозволило учням продовжувати своє навчання в онлайн-форматі.
Ми також підтримуємо спільноту практиків для вчителів, щоб ділитися найкращими практиками та набутим досвідом, і зосереджуємося на педагогічному навчанні вчителів, щоб допомогти їм впоратися з надзвичайною ситуацією.
У 2022 році ми також зосередилися на розробці онлайн-платформи, яка дозволила учням, що закінчують середню школу, проходити вступні іспити до університетів в режимі онлайн.
Ця платформа була запущена в 2022-2023 роках і продовжує активно використовуватися до сьогодні.
Ще один ключовий аспект нашої діяльності – це допомога українським дітям, які перебувають за межами країни. Ми намагаємось створити умови для їхнього безперервного доступу до української освіти в онлайн-форматі, підтримуючи зв’язок із навчальною системою та забезпечуючи визнання їхніх досягнень. Це дозволить їм без труднощів продовжити навчання після повернення в Україну.
Одночасно ми аналізуємо, як учні з України адаптуються та інтегруються в європейських країнах, а також вивчаємо методи забезпечення визнання їхньої освіти.
Це ключові напрямки, які ми постійно спостерігаємо та оцінюємо в процесі часу.
Відповідно до ваших відомостей, більше 12% науково-педагогічних працівників вимушені були виїхати за кордон. Чи існують у вас якісь ініціативи або проекти, які могли б сприяти розвитку наукової діяльності в Україні та залученню молодих спеціалістів?
Як я вже зазначала раніше, ці дані отримані з двох досліджень, які були профінансовані ЮНЕСКО і присвячені оцінці ушкоджень наукової інфраструктури та становищу науковців.
Ці результати відображено в плані дій у сфері науки, який ми розробили й незабаром офіційно представимо тут, у Києві.
У цьому плані ми включили коротко- та середньострокові дії, наприклад, можливість надання грантів для підтримки науковців -- не лише в аспекті психічного здоров'я та психосоціальної підтримки, а також, наприклад, через віддалений доступ до лабораторій.
Ця ініціатива є складовою частиною програми, яку ЮНЕСКО вже втілила в ряді інших країн. Тепер ми прагнемо адаптувати її для України, щоб підтримати науковців у продовженні їхньої діяльності в умовах викликів, що постають перед ними.
Ми також досліджуємо, яким чином ця ініціатива може підтримати фізичне відновлення зруйнованої інфраструктури.
У майбутньому є ще чимало важливих завдань, зокрема, необхідно підтримувати реформи, які допоможуть сформувати більш вигідні умови.
Це передбачає забезпечення мобільності науковців у відповідності до європейських та міжнародних норм, а також рекомендацій ЮНЕСКО щодо відкритої науки, пересування дослідників і захисту їхніх прав.
Які ініціативи у галузі психічного здоров'я для дітей та дорослих реалізуються вами в Україні?
Психічне здоров'я займає важливе місце в програмах ЮНЕСКО в Україні. Я вже зазначала, наскільки воно є критично важливим у освітній сфері — це дійсно основний компонент нашої діяльності.
Ми співпрацюємо з педагогами, шкільними психологами та батьками, адже нашою головною метою є підтримка дітей. Проте наша увага до психічного здоров'я не обмежується лише освітньою сферою. Наприклад, ми також досліджуємо потреби у психічному здоров'ї журналістів. Це є важливим аспектом наших навчальних програм, які включають не лише фізичний захист і безпеку інформації, але й аспекти психологічного благополуччя та методи його підтримки.
Нещодавно ми здійснили пілотний проект, впровадивши послуги з психічного здоров'я в близько 30 публічних бібліотеках. Ми співпрацюємо з бібліотекарями, щоб навчити їх надавати необхідну підтримку як громадам, так і ветеранам. Однак цього недостатньо, і ми маємо намір суттєво розширити цю ініціативу.
Ми також активно діємо в культурному секторі. На даний момент наша команда співпрацює з культурними діячами та митцями, вивчаючи, як вони можуть внести свій внесок через арттерапію та інші пов'язані методи. Це передбачає тісну взаємодію з психологами, щоб підтримати громади в обробці та подоланні травматичних переживань.
Хочу наголосити -- це не замінює роботу фахівців із психічного здоров'я. Водночас мистецтво може відігравати важливу підготовчу та допоміжну роль, особливо у роботі з певними травматичними станами, спричиненими війною.
Кожен з нас усвідомлює важливість культури. Культурні практики, зокрема живі традиції і нематеріальна спадщина, можуть відігравати вирішальну роль у зміцненні соціальних зв'язків, підтримці єдності громади та відновленні почуття звичайності, що в свою чергу сприяє процесу зцілення.
Яка ваша думка щодо підтримки державних реформ в освітній галузі, зокрема ініціативи Нової української школи (НУШ)?
Безумовно, так. Як ви знаєте, це те, що розпочалося ще до повномасштабної війни. Ми підтримуємо Міністерство в цьому процесі, зокрема щодо навчальної програми для 7-9 класів. Ми вже надали підтримку для підготовки тренерів, які, у свою чергу, навчатимуть учителів, залучених до реформи, і ця робота триватиме протягом цього року.
Зараз ми впроваджуємо комплексний курс у межах цієї ініціативи. Крім того, ми підтримуємо Міністерство в ширших аспектах реформи -- наприклад, у розширенні поняття безпеки в школах, яке включає психічне здоров'я та психосоціальну підтримку.
Цей ширший підхід також зосереджений на зміцненні практичних навичок: підвищенні спроможності вчителів, шкільного персоналу та учнів реагувати на надзвичайні ситуації -- включно зі стихійними лихами, пожежами та іншими кризами.
У 2024 році ми вже організували декілька навчальних заходів у навчальних закладах, залучаючи як викладачів, так і адміністрацію.
Отже, так, освітня реформа справді є важливим аспектом нашої нинішньої діяльності.
Як ЮНЕСКО допомагає в охороні об'єктів культурної спадщини?
Для охорони об'єктів ми використовуємо різноманітні методи та підходи.
Спершу ми діємо у форматі превентивного захисту, що включає нормативну роботу -- наприклад, нанесення маркування об'єктів знаком "Блакитного щита" згідно з Конвенцією 1954 року, яка є конвенцією ЮНЕСКО про захист культури в контексті збройного конфлікту.
Станом на сьогодні, Україна налічує 27 об'єктів, які внесені до міжнародного реєстру Підвищеного Захисту. Цей список формувався відповідно до Другого протоколу, прийнятого в рамках Конвенції 1954 року.
Цей процес, певним чином, сприяє інформуванню світової спільноти про значимість цих об'єктів, а також створює можливість для подання скарг у випадках їх пошкодження або порушення. Це трактуються як серйозні правопорушення, що забезпечує відповідальність у рамках міжнародного права.
Проте існують і фізичні заходи — наприклад, в Одесі ми реалізували заходи захисту для відкритих пам'ятників, використовуючи укриття, які допомагають зменшити можливі наслідки обстрілів.
Після цього ми займаємося оформленням документації для об'єктів та проведенням термінових ремонтних робіт. Ми забезпечували необхідними матеріалами для екстрених ремонтів у таких містах, як Харків, Запоріжжя, Одеса та Львів, зокрема після випадків пошкодження.
Наприклад, у 2023 році ми забезпечили тимчасове укриття для будівлі Вчительського політехнічного училища на вулиці Стрийській, а також для факультету Національної академії довкілля в Дублянах, оскільки дах цих приміщень був повністю зруйнований.
Окрім цього, ми пропонуємо технічну експертизу для документування, яка охоплює сучасні технології, такі як 3D-лазерне сканування, неруйнівні випробування та моделювання для аналізу структурної поведінки споруд.
Цей процес виконується безпосередньо на місцях, проте ми також співпрацюємо з експертами та навчальними закладами, залучаючи різноманітних учасників, особливо в аспекті освіти — стосовно того, як виконувати подібні роботи.
Як ви підтримуєте українських митців, які були змушені залишити нашу країну або переїхати до безпечних міст в Україні?
З 2022 року ЮНЕСКО надає підтримку митцям, забезпечуючи їхні засоби до існування, зокрема через організацію тимчасових мистецьких резиденцій, з акцентом на жінок-мисткинь.
На початку підтримка надавалася жінкам-мисткиням як за кордоном, так і всередині країни, зокрема на заході України, де умови були більш сприятливими для такого типу роботи.
Протягом останніх двох років ми дійшли до майже 100 бенефіціарів завдяки реалізації цих ініціатив.
А також — в рамках ініціативи Львівського культурного хабу. Офіційне відкриття цього простору відбулося у січні цього року, проте ще до цієї події, під час ремонту, спрямованого на забезпечення доступності, ми вже почали реалізацію тренінгових програм.
Ці тренінги залучили більше 500 учасників з різних сфер, включаючи мистецтво (з лабораторними проектами), музеєзнавство та інші культурні галузі.
Ми також надавали підтримку через Фонд екстреної допомоги для спадщини -- це багатодонорський інструмент ЮНЕСКО.
Завдяки цьому фонду ми підтримали понад 20 культурних проєктів різного типу -- від театральних і візуальних інсталяцій до виставок -- і в різних дисциплінах по всій країні: у Херсоні, Харкові, Дніпрі, Києві, Івано-Франківську, Львові та багатьох інших містах і регіонах України.
Які дії ви здійснюєте для контролю за незаконною торгівлею культурними цінностями, які були викрадені під час війни?
Це важлива тема. У цьому контексті ЮНЕСКО діє в межах Конвенції 1970 року щодо боротьби з незаконним обігом культурних цінностей.
Як вам відомо, така діяльність важлива як на національному рівні, всередині країни, так і в контексті зв'язків із сусідніми країнами та міжнародного співробітництва.
Для покращення ефективності регіонального співробітництва та взаємодії, ЮНЕСКО минулого року провела навчальний семінар з країнами-кластерами в Польщі. Цього року, з 1 по 3 квітня 2025 року, відбулося друге регіональне навчання в Молдові.
Знову зібралися українські представники правоохоронних структур, Офіс Генерального прокурора України та експерти в культурній сфері для обговорення та налагодження співпраці з фахівцями з сусідніх держав, зокрема з Молдови та Угорщини.
Ми також співпрацюємо з UNIDROIT, Інтерполом та іншими.
Цього літа ми успішно організували ряд тренінгів, спрямованих на укріплення механізмів відповідальності та вдосконалення процесів документування ушкоджень культурної спадщини, а також на проведення ретельних розслідувань.
Як вам, можливо, відомо, ми не проводимо розслідування самі -- це не входить до нашого мандату -- але згідно з нашою конвенцією, ми маємо мандат на проведення навчання та підтримку такого типу втручань.
Яким чином ЮНЕСКО визначає вплив цифрових технологій на розвиток української культурної спадщини, зокрема в умовах війни?
Дякую за ваше запитання. ЮНЕСКО активно підтримує інноваційні підходи та технологічні нововведення.
Як я вже підкреслювала, ми застосовуємо дистанційне зондування та супутникові знімки для оцінки збитків і проведення моніторингу. Це здійснюється у партнерстві з UNITAR-UNOSAT — агентством ООН, що спеціалізується на супутниковому аналізі. Крім того, ми використовуємо 3D-лазерне сканування для детального документування пошкоджених об'єктів.
Це дає нам можливість, спільно з відповідними органами, встановлювати пріоритети та реалізовувати термінові заходи — і робити це коректно, з усією потрібною документацією.
Також ця можливість дозволяє здійснювати контроль за станом споруд, оскільки ми можемо проводити моніторинг не один раз, а регулярно та поступово упродовж часу.
Наприклад, ми використовуємо неруйнівні технології для аналізу стану конструкцій та моделюємо будівлі, щоб виявити їхні слабкі місця. Це дає нам можливість адаптувати наші майбутні дії та планувати їх більш ефективно.
Хочу також нагадати про роботу, яку ми ведемо на підтримку Міністерства культури та інформаційної політики в цифровій трансформації -- переведення паперової документації в цифрові реєстри: ми підтримуємо цей процес, зокрема через навчання персоналу й стратегічне планування, а також шляхом надання серверів і відповідного обладнання для його реалізації.
Чи залучаєте ви українські компанії до своїх цифрових ініціатив?
У своїй діяльності в сфері технологій ми активно співпрацюємо з українськими експертами та навчальними закладами. Зокрема, ми вже маємо досвід співпраці з Київським національним університетом будівництва та архітектури, Львівською політехнікою, Чернігівською політехнікою, а тепер також розширюємо нашу діяльність і в Одесі.
Це, безперечно, один із основоположних принципів ЮНЕСКО: забезпечувати підтримку та створювати умови для того, щоб більша кількість українських експертів могла виконувати цю діяльність, покладатися на їхній досвід і посилювати їхні можливості.
Ми також взаємодіяли з неурядовими організаціями та представниками приватного сектора з різних індустрій, зокрема у технологічній сфері.
Наприклад, торік ми провели хакатон, присвячений штучному інтелекту, з акцентом на питання прав людини. Ця подія була організована в рамках Рекомендацій ЮНЕСКО 2021 року, що стосуються етики у сфері штучного інтелекту.
Протягом двох днів активного змагання в фізичному просторі ми організували хакатон, в якому взяли участь численні учасники. Перед цим заходом ми провели ряд зустрічей, на яких обговорювали важливі питання, пов’язані з новими технологіями, зокрема штучним інтелектом. Ми акцентували увагу на тому, як ці інновації можуть бути корисними, підкреслюючи необхідність захисту прав людини, інтеграції та охорони гендерних питань, а також дотримання основних етичних норм.
Цей досвід був для нас надзвичайно захоплюючим, оскільки він став першим етапом нашої ініціативи. Відтоді ми активно співпрацюємо з Україною, щоб здійснити дослідження, яке допоможе реалізувати цю ідею на політичному рівні і забезпечити її стійкість у майбутньому.
Сподіваємося, що в майбутньому ми зможемо організувати подібні заходи, і ми дуже на це розраховуємо.
Які ініціативи реалізує ЮНЕСКО для охорони культурної спадщини різних етнічних груп, які мешкають на території України?
ЮНЕСКО розглядає культуру через призму своєї Конвенції 2005 року, яка охоплює всі аспекти культурного розмаїття, підкреслюючи важливість поваги до різноманітності. Україна є яскравим прикладом багатства культурного надбання в цьому контексті. Зокрема, хочу відзначити, що ми нещодавно запустили дворічний проєкт, який розпочався в березні 2025 року в Києві, за підтримки Європейського Союзу. Цей проєкт присвячений збереженню та документуванню єврейської архівної спадщини і є яскравим прикладом нашого підходу до різних елементів культурної спадщини України.
Якщо розглядати питання інформації щодо журналістів, чи маємо ми дані про кількість злочинів, скоєних проти українських журналістів протягом останніх трьох років, особливо щодо тих, хто опинився у зонах окупації?
Перш за все, варто зазначити, що, як вам, можливо, вже відомо, ЮНЕСКО на глобальному рівні відстежує кількість журналістів, убитих під час виконання своїх професійних обов'язків.
На сьогодні в Україні ми зафіксували 22 медійників, які загинули. Однак це не означає, що кількість убитих журналістів обмежується лише цією цифрою. Ця цифра базується на процедурі визнання журналістів, убитих під час виконання службових обов'язків при висвітленні війни.
Ми активно співпрацюємо з прокурорами, здійснюючи важливі ініціативи. Цього року, спільно з Інститутом розвитку регіональної преси (ІРРП) та Тренінговим центром прокурорів України, ми започаткували онлайн-курс, присвячений міжнародним стандартам свободи слова. Цей курс відкритий для всіх 5000 прокурорів України, і лише за перший місяць його пройшли майже 200 учасників.
Цей етап є продовженням ініціатив, реалізованих в рамках співпраці у 2024 році, і включає в себе проведення особистих навчальних семінарів для 50 прокурорів.
Тематика охоплювала різні види загроз, з якими стикаються журналісти, методи оцінки доказів, кримінальну наклепницьку діяльність, захист джерел журналістів, забезпечення безпеки жертв і свідків, а також сприяння міжнародному співробітництву у справах, що стосуються злочинів проти працівників медіа.
Що стосується територій, які знаходяться під окупацією, як я вже зазначав раніше, у нас немає можливості фізично відвідати ці місця. Проте ми висловлюємо серйозну стурбованість щодо стану свободи слова та умов, в яких працюють журналісти в цих областях.
Ми продовжуємо надавати підтримку журналістам через різні програми навчання, як я згадував раніше. Крім того, важливою складовою цієї роботи є увага до питань психічного здоров'я, а також правильного підходу до юридичних аспектів -- це життєво важлива частина нашої діяльності.
Поділіться, будь ласка, інформацією про ініціативи, які можуть сприяти розвитку професійних компетенцій журналістів у зонах конфлікту.
Ми активно працюємо над забезпеченням безпеки журналістів і підтримкою їхньої роботи, зокрема в сфері репортажної журналістики. Минулого року, у 2024-му, ми надали гранти 200 журналістам. Із початку повномасштабного вторгнення загалом ми підтримали 540 журналістів, які продовжують висвітлювати війну.
Ми також організували навчання з різноманітних специфічних тем. Зокрема, ми співпрацювали з 65 журналістами, документуючи пошкодження культурної спадщини в нашій країні. Крім того, ми провели курси міжнародної журналістики та англійської мови для журналістів у рамках J-School у партнерстві з медіа Kyiv Independent, де нещодавно здійснили тренінг для 52 представників медіа. Щонайменше 60 журналістів отримали знання з місцевої журналістики, журналістських розслідувань та журналістики рішень.
Ми також співпрацювали з 17 представниками медіа та керівниками редакцій, зосереджуючи увагу на питаннях інклюзії осіб з інвалідністю та забезпечення рівності в журналістських матеріалах. Це охоплює не лише висвітлення проблем, пов'язаних з інвалідністю, але й методи інтеграції людей з інвалідністю в медійну індустрію. В рамках цієї роботи ми випустили серію посібників, присвячених цій темі, а також кілька інших матеріалів, що стосуються етики та безпеки журналістів, які вже були перекладені українською мовою.
Наразі ми також провели дослідження впливу онлайн-насильства проти жінок-журналісток в Україні. Це дослідження опубліковане на вебсторінці нашого партнера в цій сфері -- ГО "Жінки в медіа". Воно показало, що 81% жінок-журналісток зазнали онлайн-насильства. Це й надалі буде ключовим напрямом нашої роботи, і ми продовжимо діяльність щодо підвищення обізнаності та проведення інформаційних кампаній на цю тему.
Ми вже реалізували серію тренінгів для редакційних команд, спрямованих на підвищення стандартів безпеки та просування гендерної рівності в журналістській діяльності — і в подальшому плануємо продовжувати цю ініціативу.
#Євреї #Друга Польська Республіка #Україна #Прокурор. #Етика #Журналіст #Росія #Організація Об'єднаних Націй #Українці #Львів #Крим #Харків #Одеса #Львівська область #Івано-Франківськ #Європейський Союз #Молдова #Університет #Іспанія #Медіа (комунікація) #Агресивна війна #Організація громади #Інтерфакс-Україна #Дніпро #Інфраструктура #Херсон #Запоріжжя #Житомир #Документ #ЮНЕСКО #Психолог. #Моніторинг #Штучний інтелект #Львівська політехніка #Чернігівська область #Журналістика #Зв'язок #Онлайн #Київ #Ремонт #Хакатон #Реформа #Інтерпол #Дубляни
