Обмеження на в'їзд та загроза з боку Європейського Союзу: як Польща відреагувала на оголошення року Шухевича у Львівській області.

#Політика #політика та державне управління #конфлікт, війна та мир

ЛЬВІВ - Львівська обласна рада ухвалила Постанову про оголошення 2027 року на Львівщині роком командира Української повстанської армії (УПА) Романа Шухевича. Це рішення львівських депутатів спричинило негативну реакцію у Польщі. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зробив подання про заборону на в'їзд до країни для депутата Львівської облради, ініціатора цієї постанови, керівника меморіально-пошукового центру "Доля" Святослава Шеремети.

Польща виступила з вимогою до українського уряду надати офіційну відповідь на рішення депутатів Львівської обласної ради. У свою чергу, Міністерство закордонних справ України висловило свою негативну позицію щодо цього рішення.

20 жовтня депутати Львівської обласної ради більшістю голосів підтримали ініціативу про проголошення 2027 року на Львівщині роком пам'яті головнокомандувача УПА Романа Шухевича та українського поета і політичного діяча Олега Ольжича, який був також членом ОУН. Цей рік стане особливим, оскільки відзначатиметься 120-річчя з дня народження обох цих видатних українців.

Відповідаючи на запитання народних обранців, голова комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Святослав Шеремета підкреслив важливість постанови, яка вказує на те, що Роман Шухевич був частиною ОУН під керівництвом Степана Бандери, тоді як Олег Ольжич представляв мельниківське крило. Святослав Шеремета зазначив, що проголошення року на честь цих видатних українців відкриває можливості для проведення масштабних заходів. Він також нагадав, що 2022 рік був оголошений роком УПА на Львівщині, але внаслідок початку повномасштабної війни не вдалося реалізувати жодну з запланованих подій.

Протягом 2027 року на Львівщині, відповідно до ухваленого рішення, планується провести ряд меморіальних, наукових, культурно-мистецьких, просвітницьких та інформаційних заходів, присвячених Роману Шухевичу, Українській повстанській армії та Олегові Ольжичу.

Сьогодні Львівська міська рада займається відновленням музею, присвяченого головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу. Ця будівля, розташована неподалік Львова, була знищена російським безпілотником у ніч на 1 січня 2024 року.

З 1949 року ця квартира слугувала конспіративним укриттям для Романа Шухевича. 5 березня 1950 року планувався його переїзд з цього місця. Проте, зранку територію оточили емґебісти. У операції взяли участь більше 700 бійців радянських внутрішніх військ. Під час спроби вирватися з оточення, Роман Шухевич убив радянського майора, але сам отримав поранення. Щоб уникнути полону, він вистрілив собі в скроню.

Відповідь Польщі

Було зрозуміло, що рішення депутатів Львівської обласної ради викличе реакцію з польського боку. І така реакція не забарилася. Високі чиновники Польщі рішуче відреагували, висловивши своє обурення з приводу ухвали львівських депутатів про рік Романа Шухевича.

Прем'єр-міністра Польщі Дональд Туск в коментарі польським медіа розкритикував постанову Львівської облради, назвавши цей крок нерозумним. За його словами, рішення суперечить інтересам України і може ускладнити співпрацю з міжнародними партнерами, шкодить інтересам України і дратує поляків.

Дональд Туск також підкреслив, що мав розмову з українським президентом Володимиром Зеленським щодо історичних аспектів, зауваживши, що такі дії можуть ускладнити стосунки з країнами, які підтримують Україну, і негативно вплинути на процес її євроінтеграції.

Прем'єр-міністр Польщі звернувся до українських партнерів із закликом утриматися від подібних дій, підкресливши, що така політика є "самогубчою стратегією". Він також зауважив, що рішення Львівської обласної ради можуть нівелювати досягнення у співпраці між Україною та Польщею.

Негативно відреагував на рішення львівських депутатів і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. У дописі в соцмережах польський міністр заявив, що рішення Львівської облради неприйнятне, не сприяє зміцненню довіри між українцями і поляками, поглиблює непопрозуміння між поляками і українцями.

За словами Владислава Косіняка-Камиша, українська влада має дистанціюватися від позиції Львівської облради.

Генеральне консульство Польщі у Львові оприлюднило заяву щодо постанови Львівської облради. У ній, зокрема, мовиться, що такі рішення "суперечать європейським цінностям".

"Вшанування УПА та осіб, пов'язаних із злочинами, суперечить європейським цінностям, а також стратегічним аспектам польсько-українських відносин та принципам добросусідства. У липні цього року Європейський парламент висловив свою позицію з цього приводу", – йдеться у заяві польських дипломатів.

У заяві Генерального консульства Польщі у Львові Романа Шухевича, головнокомандувача УПА, охарактеризовано як "злочинця, що співпрацював із нацистами та чиї руки заплямовані кров'ю тисяч невинних жертв, убитих лише через те, що вони були поляками. Серед цих жертв також були євреї, чехи, вірмени, а також українці, які підтримували своїх сусідів і відмовлялися брати участь у злочинних діях".

Заступник міністра закордонних справ Польщі Марцин Босацький повідомив, що після втручання Варшави інформацію про ухвалене рішення видалили з офіційного веб-сайту ради, а польська сторона отримала гарантії від представників Офісу президента, що ця постанова не буде діяти.

21 жовтня міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський вніс до списку небажаних осіб у Польщі Святослава Шеремету, який є ініціатором оголошення 2027-го роком головнокомандувача УПА Романа Шухевича. До слова, в дописі спершу було неправильно написане ім'я Шеремети.

Святослав Шеремета у коментарі Радіо Свобода зазначив, що проголошення 2027-го роком Романа Шухевича має на меті вшанувати борців за незалежність України, тих людей, які боролись за волю і незалежність України.

"Я вважаю, що кожна країна, кожен народ та нація мають право вшановувати своїх героїв і тлумачити історичних постатей на свій розсуд. Реакція польських політиків виглядає для мене незрозумілою, адже йдеться не про ворожість, а про вшанування пам'яті. Я дізнався через соцмережі про ініціативу польського міністра щодо внесення мене до списку небажаних осіб, і це також викликає в мене подив. Я ніколи не займався військово-історичною реконструкцією; моя діяльність пов'язана з пошуком, ексгумацією, перепохованням та увічненням пам'яті, включаючи військовослужбовців різних армій. Отже, інформація про мене не відповідає дійсності," - зазначає Святослав Шеремета.

Святослав Шеремета є керівником меморіально-пошукового центру "Доля". 16 жовтня завершився перший етап пошукових робіт на території Польщі у селі Ласків, під час яких знайшли понад 40 останків українських жертв Другої світової війни.

Веб-сайт тимчасово недоступний.

На сайті Львівської облради досі не опублікована постанова, яку має підписати протягом трьох днів виконувач обов'язків. Сайт з невідомих причин не працює, тому не можна ознайомитись із рішенням депутатів.

Питання про рік Романа Шухевича планували винести на голосування ще в липні цього року.

Депутат Львівської облради Олександр Ганущин (керівник Львівської облради у 2015-2020-х роках) зауважив, що, вочевидь, причиною того, що сайт не працює, є те, що на ньому публікують результати голосувань. Депутати всіх фракцій проголосвали одноголосно за рішення щодо року Романа Шухевича та Олега Ольжича.

"Це аналогічне рішення, яке обласна рада приймала в минулі роки стосовно діячів Українського визвольного руху. Виконавча влада та ведучий сесії, в.о. голови Львівської обласної ради Юрій Холод, не висловили жодних заперечень. Керівник ради також взяв участь у голосуванні, і немає механізму для перегляду ухвалених рішень. Ветування не є можливим," - зазначає Олександр Ганущин.

Міністерство закордонних справ України охарактеризувало рішення Львівської обласної ради як непередбачене й непродуктивне. У заяві, опублікованій відомством, йдеться про те, що ця постанова "стосується чутливих історичних аспектів двосторонніх відносин і негативно впливає на наші поточні зусилля, спрямовані на зміцнення українсько-польських зв'язків, а також на вирішення нагальних проблем у контексті повномасштабної агресії з боку Росії та безпрецедентних загроз безпеці для наших країн і всього регіону".

У міністерстві заявили, що рішення було ухвалене на регіональному рівні органом місцевого самоврядування. Депутати не консультувались з центральною владою.

Однак політичні рішення регіональних органів місцевого самоврядування не мають шкодити національним інтересам України, насамперед у сфері безпеки та європейської інтеграції. МЗС України закликало польську сторону не робити різких кроків.

Проєкт рішення про проголошення 2027 року Романа Шухевича був розміщений на веб-сайті обласної ради кілька місяців тому. Жоден з представників влади не висловив жодних заперечень, ані з боку обласної військової адміністрації, ані з боку центрального уряду. Також депутат Олександр Ганущин зазначив, що в регіоні функціонує представництво Міністерства закордонних справ України, яке теж не висловило зауважень.

"У чому полягає контрпродуктивність сьогодні? Чи слід скасовувати ухвалене рішення? Якщо звернутись до теорії, можна виставити на сесію пропозицію про внесення змін до рішення, або ж внести нові формулювання. Але я переконаний, що це повинно відбуватись через конструктивні обговорення. А чи готові наші польські колеги, які приймають рішення про вшанування своїх героїв, які отримують критику в Україні, змінити свої підходи? Яка ж тоді продуктивність? Яку інформацію надає МЗС України щодо часу та місця польсько-українських відносин?" - зазначає депутат Олександр Ганущин.

Заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук на своїй сторінці у Фейсбук звернулась до депутатів Львівської облради, назвавши рішення про оголошення року Романа Шухевича таким, яке шкодить відносинам з Польщею - одним із ключових союзників у війні з Росією.

Раніше відзначали рік на честь Шухевича.

29 листопада 2006 року Львівська обласна рада прийняла рішення про започаткування років, які будуть присвячені видатним українським діячам та значущим історичним подіям. У результаті голосування депутати вирішили вшанувати у 2007 році пам'ять головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Ця ж постать отримала визнання і у 2017 році, але тоді не виникло суттєвих заперечень з боку Польщі.

У Львівській області відзначали як рік лідера ОУН Степана Бандери, так і ювілей заснування УПА.

Народний депутат України та історик Володимир В'ятрович звернув увагу на рішення обласних рад Тернопільської, Волинської та Рівненської областей про оголошення років Романа Шухевича.

Крім того, 18 грудня 2025 року Верховна Рада України прийняла постанову № 4748 "Щодо відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2026-2027 роках". Цей акт затвердив список ключових історичних подій та ювілеїв видатних особистостей, які будуть святкуватися на державному рівні. У зазначеному переліку:

30 червня 2027 року відзначатиметься 120-річчя з дня народження Романа Шухевича (1907-1950) — визначного військового, державного та громадського діяча, який обіймав посаду головнокомандувача Української повстанської армії і був генерал-хорунжим. Він був активним членом ОУН, Героя України та видатним борцем за незалежність України в XX столітті.

У Польщі є думка, що Роман Шухевич, який очолював УПА, несе відповідальність за вбивства цивільних поляків на Волині в період з 1942 по 1944 роки. Влітку 1943 року мали місце численні вбивства представників польського населення.

Польський історик, директор Центру діалогу імені Юліуша Мєрошевського Лукаш Адамські написав у соцмережах, що "важко припустити, що львівські депутати не усвідомлювали, що їхнє рішення викличе негативну реакцію в Польщі та додаткове напруження в польсько-українських взаєминах".

Роман Шухевич став головнокомандувачем Української повстанської армії у листопаді 1943 року, і українці активно обговорюють це у коментарях під його публікаціями. Вони також підкреслюють роль Армії Крайової у подіях на Холмщині. Крім того, українська сторона не вказує польській, кого вона вважає героями і кого слід вшановувати. Наприклад, на стіні школи в Грубешові було створено мурал, присвячений Станіславові Басаю ("Рись"). Відповідно до архівних матеріалів, він був одним з організаторів і учасників атак на українське цивільне населення в весняний період 1944 року на Холмщині.

У Львівській обласній військовій адміністрації не підтвердили інформацію від Радіо Свобода про те, що делегація з Києва, включаючи представників Офісу президента та Міністерства закордонних справ, має намір вплинути на депутатів для зміни їхньої позиції. Проте ситуація залишається невизначеною, і ніхто не має чіткого плану дій.

Українська повстанська армія (УПА) - військово-політичне формування, що діяло на території України в 1942-1956 роках.

Метою створення УПА було об'єднання розрізнених збройних груп націоналістів під керівництвом ОУН(б). Своїм головним завданням УПА декларувала створення національної української армії для відновлення незалежної Української держави і підготовку повстання після того, як комуністичний СРСР і нацистська Німеччина виснажать одне одного у кровопролитній війні.

УПА боролася за формування незалежної та об'єднаної Української держави, яка повинна була охоплювати всі території, населення яких становлять українці.

Датою заснування зазвичай вважають 14 жовтня 1942 року. Один із фінальних боїв Української повстанської армії проти військ НКВС відбувся під час намагання блокувати радянські колони, що прямували до Угорщини для придушення антикомуністичного повстання 1956 року. Проте, за деякими джерелами, останній опір повстанці УПА чинили ще в 1967 році.

Із травня по листопад 1943 року головним командиром УПА був Дмитро Клячківський, з 1944 по 1950 рік - Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рік - Василь Кук.

Для УПА була характерна партизанська тактика, все озброєння було трофейним - німецьким, радянським, угорським та австрійським (ще з Першої світової війни). Окрім українців, у складі УПА воювали євреї, росіяни та бійці інших національностей.

УПА воювала на два фронти - проти нацистської Німеччини і згодом проти радянської влади, а діяльність УПА визнавали антинімецьким повстанням німецькі окупаційні керівники, зокрема Еріх Кох. Напади частин УПА на німецькі військові підрозділи, як випливає з німецьких документів, тривали до серпня 1944 року, про збройний конфлікт німців і УПА свідчать і звіти радянських партизанів.

Радянська пропаганда очорнювала УПА як структуру, що співпрацювала з нацистською Німеччиною.

У Росії УПА визнали екстремістською організацією рішенням Верховного суду у 2014 році.

У Польщі теж переважає негативне ставлення до УПА. У 2016 році парламент Польщі кваліфікував дії солдатів УПА проти польського населення на Волині як геноцид.

Радіо Свобода представляє спеціальний проєкт, присвячений Волинській трагедії.

У Волинському регіоні функціонували не лише загони УПА, але й мережі й підрозділи "Бульби"-Боровця, представники "мельниківців" та різні отамани. Паралельно з цими групами діяли німецькі каральні підрозділи та поліція, до складу якої входили як українці, так і поляки, а також радянські партизани.

Згідно з даними, отриманими з документів Служби безпеки України, в Західній Україні польські втрати склали 30 327 осіб, а також було знищено 240 населених пунктів. В той же час українські втрати становлять 16 523 особи і 115 населених пунктів відповідно. Однак Інститут національної пам'яті Польщі стверджує, що Українська повстанська армія та інші націоналістичні формування можуть нести відповідальність за загибель близько 100 тисяч поляків.

Ставлення до УПА в українському суспільстві після здобуття незалежності варіюється від позитивного (як борців за свободу) до негативного (як "колабораціоністів з німцями"). Однак після Революції гідності почало домінувати визнання їхніх заслуг.

Починаючи з 2015 року, військові УПА отримали визнання як борці за незалежність України в XX столітті. У 2018 році було прийнято закон, який надає цим солдатам статус учасників бойових дій.

Восени 2023 року проведене соціологічне дослідження виявило, що більше ніж дві третини українців вважають УПА символом боротьби за незалежність.

"Сьогодні ми стаємо свідками глибокої переоцінки нашої історії. Історія УПА набуває статусу одного з найважливіших компонентів національної пам'яті. ...Більше 70% українців вважають цю історію важливим досвідом, який закріпив традицію опору агресорам і захисту незалежності," - зазначила під час презентації дослідження Ярина Ясиневич, директорка програми Центру досліджень визвольного руху.