Епоха баронів Гредлів знову на горизонті: у Сколе готують до відкриття неповторний палац - Новини Твого міста.

Поки спеціалісти займаються відновленням найбільш пошкоджених кімнат архітектурної пам’ятки, з 1 серпня на цій території розпочне свою роботу візит-центр Національного природного парку "Сколівські Бескиди" та будуть доступні перші безпечні зони для відвідувачів.

Біля карпатського міста Сколе відкриють для відвідувачів унікальну пам'ятку архітектури та садово-паркового мистецтва в стилі необароко, збудовану наприкінці XIX століття, Палаці Гредлів, про який раніше детально писало "Твоє місто". Ще торік нам розповідали, що готують ескізний проєкт, тож ми вирішили з'ясувати, яка ситуація з палацом зараз.

Фахівці кажуть, що наразі тут консервують найбільш аварійні приміщення, щоб зупинити їхнє руйнування, а вже з 1 серпня комплекс буде готовий прийняти туристів. Зокрема, там запрацює сучасний візит-центр Національного природного парку "Сколівські Бескиди", де відвідувачі зможуть поринути в атмосферу цілої промислової епохи Карпатського регіону.

Операція з порятунку столітньої спадщини

Палацово-парковий комплекс у Сколе, що має статус пам'ятки архітектури місцевого значення, був заснований бароном Еугеніушом Кінські в середині XIX століття. Однак свій нинішній вишуканий вигляд у стилі необароко будівля отримала в кінці століття завдяки родині баронів Гредлів, відомих лісопромисловців і власників навколишніх лісів.

У період радянської влади, коли в цій будівлі відкрили школу-інтернат, оригінальні інтер'єри зазнали серйозних змін, численних перепланувань та приховувань. Протягом багатьох років палац залишався безлюдним, дах його мав течі, а частина перекриттів обвалилася.

Важливим етапом стало рішення Сколівської міської ради, прийняте 21 липня 2020 року, яке передбачало передачу комплексу в оренду Національному природному парку "Сколівські Бескиди" на 49-річний термін із зобов'язанням провести відновлення будівлі.

Як зазначила у коментарі для "Твого міста" головна архітекторка Львівської області Олена Василько, основним пріоритетом стало припинення руйнування цієї будівлі.

"На час передачі будівля Палацу потребувала проведення невідкладних протиаварійних робіт даху. З ініціативи Парку протягом 2024-2025 років за рахунок інвестиційних коштів Франкфуртського зоологічного товариства (ФЗТ) проведено ремонт (реставраційний) даху на підставі науково-проєктної документації. На проведення наукових досліджень та дахових робіт було використано 18.8 мільйона гривень".

У 2025 році команда архітекторів та реставраторів провела всебічні наукові дослідження, а вже в цьому році розпочали термінові консерваційні роботи в найкритичніших кімнатах палацу. Одночасно фахівці працюють над створенням комплексної науково-проєктної документації для повної реставрації, адаптуючи приміщення пам'ятки до вимог національного парку.

Німецькі вливання капіталу в культурну спадщину України

Основним фінансовим та стратегічним союзником у збереженні палацу виступило Франкфуртське зоологічне товариство (ФЗТ) з Німеччини, яке налагодило співпрацю зі "Сколівськими Бескидами" ще з 2013 року.

Директор НПП "Сколівські Бескиди" Василь Приндак розповідає "Твоєму місту", що, хоча захист архітектурних пам'яток не є безпосередньою частиною природоохоронної роботи, німецькі партнери вирішили здійснити цей експериментальний крок.

Вони усвідомлюють, що цей палац міг би стати важливим осередком туризму та природоохоронної діяльності не лише для Сколівського району, якщо ми здійснимо його реставрацію. Це для нас має величезне значення, оскільки ми втілили в життя проекти, які самі б ніколи не змогли здійснити. Після обвалу даху ми відновили його в автентичному стилі, як він і мав виглядати. На сьогоднішній день ми вже витратили близько 20 мільйонів гривень на цей об'єкт — усі кошти надані нашими партнерами. Вони також фінансують поточну консервацію небезпечних зон, взявши палац під свою опіку, — зазначив Василь Приндак.

У майбутньому, після завершення масштабної реставрації, в цій будівлі планується створення офісу адміністрації національного парку, великої конференц-зали та виставкових приміщень. Оскільки установі бракує власних фінансових ресурсів, реалізацію цих задумів планують здійснити за рахунок нових міжнародних грантів, пошуки яких наразі тривають.

Що побачать туристи з 1 серпня

Роботи з консервації небезпечних ділянок планують повністю завершити до кінця липня, щоб уже з 1 серпня відчинити двері палацу для перших відвідувачів.

У стінах колишньої резиденції Гредлів запрацює візит-центр. Формат відвідування обіцяють зробити максимально комфортним та інтерактивним. Вхідний квиток коштуватиме 100 гривень, і в його вартість уже входитиме чашка кави або чаю.

Гості зможуть самостійно прогулятися безпечними локаціями палацу, пофотографуватися чи найняти екскурсовода для детальної мандрівки історією.

Що вдалося зберегти та вивчити з автентичності:

Окрім самої будівлі, привертає увагу й територія навколо неї. Нещодавно національний парк отримав право на використання паркової зони в рамках договору сервітуту. Хоча від унікальних садів барона Гредлів залишилося небагато, а деякі старі дерева, зокрема відоме тюльпанове дерево, перебувають у дуже поганому стані, взимку фахівці планують розробити проект відновлення парку, щоб відтворити атмосферу ландшафту тієї епохи.

Ознайомтеся також: На порозі важливої події. У Львові стартує новий етап відновлення храму Архангела Михаїла.

Історія палацово-паркового комплексу бере свій початок у середині XIX століття, коли барон Еугеніуш Кінскі купив землі в Сколе у графа Потоцького та заснував тут свій перший маєток. Наприкінці століття ці території були придбані єврейською родиною Гредлів, які з 1903 року стали баронами і контролювали всю місцеву деревообробну промисловість. Брати Артур, Ріхард та Альберт Гредлі здійснили масштабну модернізацію Сколівщини, збудувавши мережу вузькоколійних залізниць, каменоломні, гідроелектростанції та перетворивши палац у стиль необароко.

Головні факти про Палац Гредлів:

Королівські полювання: Під час міжвоєнного періоду палац перетворився на осередок світського життя для європейської аристократії. У 1937 році тут зупинявся і полював онук австрійського імператора Франца Йосифа І – князь Віндіш-Грац, а також граф Лімбург та інші знатні барони з Європи. Барон Ріхард Гредель інвестував у розбудову мисливського будиночка "Бесіда" та організував підгодівлю диких тварин, щоб поліпшити умови полювання.

Зниклі куполи і радянський вплив: На архівних фотографіях можна побачити, що над палацом колись здіймався третій, центральний купол, ймовірно знищений під час Першої світової війни. Після приходу радянських військ, з 1939 по 1948 роки (з перервою на німецьку окупацію), у цій будівлі розташовувався відділ НКВС.

Школа-інтернат: З 1956 року в палаці було створено школу-інтернат для 260 учнів. У цей період будівлю суттєво реконструювали, а її неповторні внутрішні розписи закрили фарбою. На першому поверсі розміщувалися навчальні класи та бібліотека, а на другому – кімнати для сну.

Автентика, що вціліла: Попри радянську перебудову, до наших днів перед палацом зберігся гарний фонтан, а навколо території -- оригінальні ковані хвіртки та огорожі. Сам палац оточує старовинний парк, де колись росло чимало екзотичних дерев.