Він описав процес переговорів як вступ до лондонського клубу, де необхідно довести всім, що ти ведеш себе як справжній джентльмен.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зазначив, що під час обговорення перспективи вступу України до Європейського Союзу важливо враховувати, як історичні суперечності можуть вплинути на цей процес. Він нагадав, що коли Польща сама стала членом ЄС, їй також довелося вирішувати певні виклики та адаптуватися до нових умов, про що повідомляє кореспондентка ZN.UA з Варшави. Політик зізнався, що його вразила інформація про те, як під час німецької окупації в Єдвабному група поляків загнала кілька сотень євреїв у стодолу і підпалила її. Багато людей спочатку не вірили в це, а деякі й досі це заперечують, але врешті-решт виявилося, що це дійсно сталося.
"Ви можете сприйняти це як виклик і докласти зусиль, щоб уникнути подібного в майбутньому, або ж обрати простіший шлях і просто відмовитися," -- підкреслює Сікорський, явно натякаючи на позицію України щодо діяльності ОУН-УПА.
На його думку, якщо Київ прагне бути сприйнятим як елемент антигітлерівської та антитоталітарної спадщини, то йому потрібно "переосмислити свою історію".
"Н жодна нація не є ідеальною, але зріла та розвинена нація має сміливість визнати свої помилки та злочини. І, як я вже підкреслював, у вас є чимало бездоганних героїв, які сьогодні боронять країну, тож навіщо вам ті, хто вчинив вбивства?" - зазначив міністр.
Сікорський нагадав про висловлювання єврокомісара Ерккі Лііканена, який інституційно порівняв Євросоюз із церквою, стверджуючи, що, приєднавшись до нього, можна "виправити всі свої помилки". Однак міністрові більше до вподоби інше порівняння. На його думку, процес вступу більше нагадує ситуацію, коли людина "входить до лондонського клубу", де їй необхідно довести всім, що вона веде себе як справжній джентльмен.
"Ви прагнете приєднатися до Євросоюзу, проте саме ми повинні дати на це свою згоду, а не ви, -- зазначив Сікорський. -- Це своєрідний клуб, і з часом стає все складніше стати його частиною. Адже з'являється дедалі більше вимог, які необхідно виконати."
Він зазначив, що історичні суперечності можуть мати вплив на процес переговорів, підкресливши, що євроінтеграція також включає в себе аспекти цінностей.
"Подібні ситуації вже мали місце — коли Хорватія обговорювала можливість вступу до Європейського Союзу, питання щодо історичної поблажливості до колаборантів Третього рейху стало актуальним. Ми ж є частиною спільноти держав, які прагнуть уникнути повторення Другої світової війни," — підкреслив він.
Напруга між країнами значно зросла після того, як Кароль Навроцький став президентом Польщі. У відносинах з Україною його команда зосередилася на тому, що називає вирішенням "історичних питань": Варшава вимагає від Києва провести ексгумацію тіл жертв трагедії, яка відбулася на Волині у 1943-1944 роках (такі роботи вже тривають), та переглянути підходи до вшанування памʼяті діячів ОУН-УПА. Тим часом українська сторона відстоює думку про те, що питання історії мають досліджувати історики, а не політики, і що минуле не повинно впливати на відносини між країнами зараз, особливо за умов російської загрози. Втім, сторони поки не досягли компромісу, а рішення президента Зеленського присвоїти спецпідрозділу ССО почесне найменування "імені Героїв УПА" призвело до того, що можна трактувати як апогей кризи між Україною та Польщею.
Незважаючи на те, що ехо минулого конфлікту все ще відлунює, українсько-польські відносини стикаються з новими викликами. 23 серпня президент Зеленський підписав закон "Про Український національний пантеон", який відкриває можливість вшанування видатних постатей, "які своїм прагненням до незалежності надихають українців на силу". Це, зокрема, стосується командирів УПА, що викликало невдоволення у Польщі. Як наслідок, у Варшаві знову попередили, що включення в Національний пантеон таких фігур, як Степан Бандера та Роман Шухевич, може призвести до серйозних ускладнень для України в її прагненні до європейської інтеграції.
Дізнайтеся, як Україні та Польщі можна подолати кризу в статті "Чотири шляхи до примирення: як відновити стосунки між Україною та Польщею" від Олександра Сушка, виконавчого директора Міжнародного фонду "Відродження".
#Компроміс #Євреї #Політик #Німецька мова #Україна #Дзеркало тижня. Україна #Українці #Російська мова #Володимир Зеленський #Нацистська Німеччина #Друга світова війна #Нація #Європейський Союз #Варшава #Військова окупація #Поляки #Лондон #Польща #Президент Польщі #Міністр закордонних справ (Україна) #Радослав Сікорський #Волинь #Роман Шухевич #Степан Бандера #Українська повстанська армія #ОУН-УПА #Хорватія #Київ #Поховання #Колабораціонізм #Злочинність #Міжнародний фонд «Ренесанс»
