Тверський суд Москви підтримав позов Генеральної прокуратури Росії, визнавши Організацію українських націоналістів (ОУН) та Українську повстанську армію (УПА) разом із десятьма видатними діячами українського націоналістичного руху, серед яких політичний лідер ОУН Степан Бандера та командир УПА Роман Шухевич, співучасниками злочинів нацистської Німеччини проти радянських громадян у період Другої світової війни. Цю інформацію 4 серпня оприлюднили російські державні медіа.
Посилаючись на дані російських та білоруських архівів, Генпрокуратура РФ стверджує, що ОУН та УПА вчинили такі злочини, як "Львівський погром, Бабин Яр, Хатинь, Волинська різанина", а також "злочини проти євреїв, партизанів та жителів Білорусі".
Серед осіб, згаданих у позові, можна знайти Андрія Мельника, Миколу Арсенича, Тараса Боровця, Дмитра Клячківського, Миколу Козака, Мирона Матвієйка та Ярослава Стецька.
ОУН та УПА раніше були класифіковані в Росії як екстремістські угруповання, а також російський суд вперше виніс рішення стосовно Бандери та Шухевича.
ОУН - це політична організація, що представляє українських націоналістів, які виступали за встановлення незалежності України. УПА, або Українська повстанська армія, була збройним формуванням українських націоналістів, яке діяло під час Другої світової війни та в післявоєнний період. Основна діяльність УПА проходила на території Західної України під керівництвом Степана Бандери. Організація ставила перед собою завдання здобуття незалежної України, вільної від впливу Польщі, СРСР та нацистської Німеччини.
На початку Другої світової війни деякі представники ОУН намагалися налагодити співпрацю з Німеччиною, проте ці спроби виявилися безрезультатними. Окупантам не сподобалося оголошення Акту відновлення Української держави 30 червня у Львові, внаслідок чого багато діячів націоналістичного руху стали жертвами переслідувань, а деякі навіть були страчені.
Твердження про причетність ОУН або УПА до вбивств євреїв у Бабиному Яру чи мешканців Хатині не є історично точною інформацією. Щодо подій на Волині, які в польських та російських джерелах називаються "Волинською різаниною", українські історики часто вживають термін "Волинська трагедія", підкреслюючи страти обох народів. У 1943-1944 роках відбулися масові вбивства польського населення Волині, за які польська сторона несе відповідальність ОУН. Українські історики також визнають факти цих вбивств, проте зазначають, що внаслідок українсько-польського конфлікту постраждало і українське населення.
Російські керівники використовують історичну політику як інструмент для звинувачення української влади в "нацизмі". Окрім цього, нещодавно суди в Росії ухвалили рішення, в якому дії нацистських окупантів на території СРСР визнані "геноцидом радянського народу". Проте Нюрнберзький трибунал у 1946 році, вказуючи на злочини нацистського режиму, не згадував про "геноцид радянського народу".
#Євреї #Нацизм #Друга Польська Республіка #Україна #Росія #Радянський Союз #Українці #Львів #Москва #Погром #Нацистська Німеччина #Польська мова #Російська імперія #Друга світова війна #Поляки #Геноцид #Націоналізм #Організація Українських Націоналістів #Білорусь #Волинь #Смертна кара #Роман Шухевич #Західна Україна #Степан Бандера #Козаки #Українська повстанська армія #Тарас Бульба-Боровець #Андрій Атанасович Мельник #Дмитро Клячківський #Ярослав Стецько #Акт відновлення Української держави #Масові вбивства поляків на Волині та у Східній Галичині #Партизан (військовий) #Нюрнберзькі процеси #Розділ перший
