Віра Церкви (74): Святе материнство Богородиці в контексті таїнства Христа

У семисят четвертому випуску, що присвячений Другому Ватиканському Собору, розглядається роль Пречистої Діви Марії в земному житті Ісуса Христа, а також Її зв'язок із Церквою.

Як ми дізналися з попереднього епізоду, Богородиця завжди з'являється в тісному зв’язку з Христом. Ця незламна єдність підкреслює Її значення в таїнстві Христовому та в житті Церкви, і саме про це ми поговоримо в цьому епізоді.

Марія в ікономії спасіння

Діва Марія остаточно увійшла у таїнство Христового життя під час Благовіщення. Цю істину підкреслює Папа Іван Павло ІІ у своїй енцикліці Redemptoris Mater (Мати Відкупителя). Архангел Гавриїл звертається до Неї з словами: "Радуйся, благодатна [з лат. повна благодаті], Господь з тобою" (Лк. 1,28), а Єлизавета, наповнена Святим Духом, називає Її "благословенна між жінками" (див. Лк. 1,42). Папа зазначає, що коли ми читаємо, що посланець звертається до Марії, називаючи Її "повною благодаті", то євангельський текст, який поєднує давні об'явлення та обітниці, відкриває нам, що тут йдеться про особливе благословення серед усіх духовних дарів у Христі. "В таїнстві Христовому Вона була присутня ще до створення світу, оскільки Отець вибрав Її на Матір свого Сина під час Воплочення, а разом з Отцем Її вибрав і Син, довіривши Її споконвічно Святому Духу. Марія має унікальну і виняткову зв'язок з Христом, і в той же час, є улюбленою в Тому, хто з-перед віків є улюбленим Сином, що є однісіньким з Отцем, в якому зібрана вся слава благодаті."

З моменту Благовіщення Пресвята Богородиця стає тісно пов'язана зі своїм Сином. "Це єднання Матері з Сином у справі спасіння проявляється від дівочого зачаття Христа і триває аж до Його смерті, - зазначає Догматична конституція Lumen Gentium. - Спершу, коли Марія, швидко зібравшись, вирушила, щоб відвідати Єлисавету, та привітала Її, вважаючи блаженною за Її віру в обіцяне спасіння, а Предтеча зрадів у лоні матері (пор. Лк. 1,41-45). У Різдві Богородиця, наповнена радістю, показала пастирям і мудрецям свого Єдинородного, Який не знівечив Її дівочості, а навпаки, освятив Її. Коли ж у храмі, принісши дарунок від убогих, вона поставила Його перед Господом, то почула пророцтво Симеона, що Її Син стане знаком суперечностей, а меч прошиє Її душу, щоб відкрились думки багатьох сердець (пор. Лк. 2,34-35). І коли батьки, втративши Ісуса, після тривалих пошуків знайшли Його в храмі, зайнятим справами Отця, вони не зрозуміли слів Сина, але Марія, обдумуючи все це, зберігала в своєму серці (пор. Лк. 2,41-51)".

Важлива роль Марії стає очевидною також у публічній діяльності Христа. Яскравим прикладом є весілля в Кані Галилейській (Ів. 2, 1-11), де Її милосердя та заступництво спонукали Ісуса до початку чудес. В ході цієї події Марія мовила: "Що б не сказав вам, - робіть" (Ів. 2, 5). Це Її останні зафіксовані слова в Євангеліях, які можна розглядати як духовний заповіт для всього людства. Це свідчить про те, що Діва Марія не має власного послання, а завжди спрямована на слова Ісуса, єдиного посередника між Богом і людьми. Ця риса Небесної Матері навчає Церкву завжди триматися та жити відповідно до Христового слова, яке слугує орієнтиром у житті і джерелом пізнання Бога. Завдяки Божому слову людина може вести діалог з Богом; розмірковуючи над Ним, вона здобуває здатність правильно оцінювати істинний сенс та цінність всіх речей. Таким чином, досягається повнота християнського життя, що полягає в єднанні з Христом, прийнятті та поступовому освоєнні Його навчань і почуттів (пор. Флп. 2,5).

Марія - Мати учнів Ісуса.

Богоматеринство Марії має надзвичайну важливість для віруючих. Ця подія виходить далеко за межі того, що Марія є Матір'ю Ісуса, і підкреслює Її унікальну роль в історії спасіння. Її фізичне материнство трансформується у духовне, охоплюючи всю Церкву, яка вважає Її своєю "Богородицею" (з мирної єктенії). Саме тому, під час ІІ Ватиканського Собору, Папа Павло VI офіційно проголосив Діву Марію Матір'ю всіх вірних. Крім того, у 1971 році в літургійному календарі Римо-Католицької Церкви було введено свято Марії, Матері Церкви, яке святкується в першу неділю після Зіслання Святого Духа.

Материнство Марії стосовно Церкви є безпосереднім наслідком Її ролі як Божої Матері. Епізод весілля у Кані Галилейській яскраво демонструє Її турботливе ставлення до людей. Відсутність вина під час святкування могла призвести до серйозних наслідків, адже це не лише про фізичний напій. Для юдеїв це мало глибокий релігійний сенс, адже Царство Боже асоціювалося з розкішним бенкетом і радісним святом, де вино відігравало ключову роль. Тому нестача вина стала очевидним знаком для всіх присутніх. Діва Марія, завдяки своїй жіночій інтуїції та природній схильності дбати про інших, швидко помічає цю проблему. Відразу усвідомивши потребу, Вона звертається до Свого Сина. Таким чином, з глибокою вірою та турботою, Марія кличе слуг, і цим жестом фактично відкриває світові божественну сутність Ісуса.

Ще одним - ключовим - знаком єдності Діви Марії та Церкви є подія біля підніжжя хреста, коли розп'ятий Ісус доручає Їй учня, а учневі - Її (Ів. 19, 26-27). Цей епізод, де Марія як мати ввіряється улюбленому учневі, підкреслює, що завдяки своєму унікальному зв'язку з Христом Вона стає матір'ю для всіх учнів Свого Сина. Папа Іван Павло ІІ наголошує, що ці слова Сина - не просто вияв синівської турботи про Матір, Яку Він залишав у невимовному стражданні. Насправді йдеться про народження нового духовного зв'язку між Богородицею і Церквою, що постала з пробитого боку Ісуса. "Можна сказати, що - коли раніше материнство Марії щодо людей було вже накреслене - тепер воно стає виразно визначеним й установленим: воно виринає з усієї зрілості пасхального таїнства Відкупителя. Мати Христова, перебуваючи в безпосередньому обширі цього таїнства, що огортає людину - кожну й усіх - була дана людині - кожній і всім - як Мати", - пише Святіший Отець.

У цьому контексті важливо зазначити два аспекти єдності Діви Марії з Божим народом. По-перше, Вона тісно пов'язана з усім людством, що походить від Адама. Отці Церкви часто називали її Новою Євою, адже її "так" Богові під час Благовіщення скасовує непослух Єви, що призвів до первородного гріха. Єва є фізичною матір'ю всіх живих, але її гріх приніс у світ смерть. Натомість Марія є матір'ю живих у духовному сенсі, оскільки, прийнявши вістку архангела Гавриїла, вона дала згоду на воплочення Спасителя. Таким чином, Марія, як Нова Єва, безпосередньо сприяє відновленню Божого задуму.

По-друге, Пресвята Богородиця пов'язана з Церквою, оскільки своєю вірою, надією та любов'ю співдіяла у Христовому ділі відкуплення, що робить її взірцем для всього Божого народу. Тут ідеться не просто про Марію як приклад чеснот, а про те, що вона є невіддільною частиною Церкви. У книзі Діянь Апостолів розповідається, що після вознесіння Ісуса апостоли разом із Марією зібралися у світлиці: "Всі вони пильно й однодушно перебували на молитві разом з жінками і Марією, матір'ю Ісуса, та з Його братами" (Ді. 1,14). Ця згадка чітко засвідчує присутність Марії серед перших учнів Ісуса, тобто в Церкві. Ба більше, завдяки особливій єдності з Христом через Боже материнство, Марія з'єднана з Церквою - Містичним Тілом Христовим, де Главою є сам Господь. Як Христос і Церква становлять одне ціле, так і материнство Марії нерозривно поєднане із Церквою. Тому Діва Марія є не лише матір'ю Ісуса, яка дала Йому земне тіло, а й матір'ю Церкви - таїнственного Тіла Христового. Це глибоке бачення знаходимо у творах багатьох Отців Церкви. "Пресвята Діва даром і служінням божественного материнства єднається із Сином-Відкупителем, а своїми особливими благодаттю і служінням тісно пов'язана також із Церквою", - підсумовує соборний документ Lumen Gentium. Саме тому завдяки своїм чеснотам і благодаті Божого материнства Діва Марія посідає в Церкві найвище місце після Христа.

_________________________________________

Посилання на джерела:

ІІ Ватиканський Собор, Догматична конституція "Lumen Gentium" щодо Церкви // Матеріали Другого Ватиканського Собору (1962-1965): Конституції, декрети, декларації. Коментарі, Свічадо, Львів 2014, сторінки 57-58, 63.

Іван Павло II, Мати Відкупителя (Redemptoris Mater), Місіонер 23 серпня 2008 року.

#Благодать у християнстві #Апостоли #Весілля #Львів #Євангеліє #Благовіщення #Клятва #Таїнство #Чоловік #Ватикан #Вино #Святий Дух #Папа Павло VI #Спасіння в християнстві #Енцикліка #Одкровення #Другий Ватиканський Собор #Ісус #Габріель #Бог #Папа Іван Павло II #Папа #Додому #Церковні отці #Мама #Світло народів #Економіка (релігія) #Апостольська конституція #Когнітивні процеси

Читайте також