21 липня (3 серпня), в православному календарі день пам'яті преподобного Симеона, Христа ради юродивого та Івана, сопосника його. Симеон і Іван жили у VI столітті. За церковним переданням, вони були молодими друзями, які вирушили до Єрусалима поклонитися святим місцям. Паломництво настільки змінило їхні серця, що після відвідин Гробу Господнього вони вирішили більше не повертатися до звичного життя.
Друзі відмовилися від земних проблем і оселилися в пустельному районі біля річки Йордан. Протягом майже тридцяти років вони присвятили себе молитвам, посту, праці та внутрішній боротьбі з власними пристрастями. У цьому шляху їм вказував шлях мудрий наставник, який підтримував їх у їхньому духовному розвитку.
Життя в пустелі було надзвичайно суворим. Симеон і Іван відмовилися від земних благ, багато молилися, дотримувалися строгого посту та присвячували себе служінню Богові.
Протягом багатьох років самотності вони досягли глибокого внутрішнього спокою та духовного знання. Однак Господь мав для Симеона унікальний шлях.
Одного разу Симеон відчув внутрішній імпульс повернутися до людей. Він усвідомив, що здатен надавати підтримку оточуючим не лише через молитви в безлюдних місцях, але й завдяки своєму неповторному служінню.
Він обрав шлях юродства заради Христа — один з найскладніших аспектів духовного існування. Юродиві спеціально вели себе незвично або навіть абсурдно, щоб уникнути уваги і слави людей, приховуючи свої добродійності та виявляючи людські гріхи без осуду.
Симеон знайшов притулок у сирійському місті Емеса, відомому сьогодні як Хомс. Його поведінка викликала подив у місцевих жителів: він міг вільно бігати вулицями, жартувати та вчиняти неочікувані дії. Через такі витівки багато хто з людей знущався з нього.
Але за цією дивною поведінкою приховувалося велике милосердя. Таємно він допомагав нужденним, підтримував тих, хто втрачав надію, навертав грішників до покаяння та творив численні добрі справи.
На відміну від Симеона, Іван не відмовився від життя в усамітненні. Він продовжував свій духовний шлях у пустелі, невпинно молячись за людей та всю планету.
Попри розлуку, духовний зв'язок між друзями не переривався. Передання розповідає, що Іван знав про служіння Симеона та підтримував його своїми молитвами.
Церковне свято 21 липня відзначає пам’ять святого пророка Єзекиїла.
Єзекиїл народився приблизно у VII столітті до Різдва Христового. Він походив зі священницького роду і був сином священника Бузі. З юних років його готували до служіння в Єрусалимському храмі.
Однак здійснити це покликання йому не судилося. 597 року до Різдва Христового вавилонський цар Навуходоносор захопив Єрусалим і переселив до Вавилону тисячі жителів Юдеї, серед яких був і молодий Єзекиїл.
Полон перетворився на серйозне випробування для ізраїльського народу. Вони позбулися своєї батьківщини, святині та звичного укладу життя, і багато з них почали ставити під сумнів присутність Бога та виконання Його обіцянок.
Коли Єзекиїлу було приблизно тридцять років, він пережив надзвичайне видіння. Біля річки Ховар йому явилася велична слава Господа: небесна колісниця, оточена чотирма дивовижними істотами, що мали обличчя людини, лева, бика та орла. Поряд із ними знаходилися колеса, всіяні очима.
Це бачення стало свідченням того, що Господь є не лише в Єрусалимі, а й у всіх куточках, навіть серед тих, хто перебуває у вигнанні. У цей момент Бог покликав Єзекиїла стати пророком для свого народу.
Бог охарактеризував його як "сина людського" — це звернення, яке неодноразово з'являється в книзі пророка. Єзекиїл повинен був донести до людей Боже послання, не зважаючи на те, чи бажають вони його слухати.
Перші пророцтва Єзекиїла відзначалися жорсткою критикою. Він виявляв ідолопоклонство, соціальну несправедливість, занепад моральності та зраду віри ізраїльтян.
Для того щоб зробити свої повідомлення більш ясними, пророк часто вдавався до символічних жестів. Наприклад, він виготовляв модель Єрусалима, проводив багато днів, лежачи на одному боці, і готував їжу незвичним чином. Ці дії привертали увагу оточуючих і сприяли глибшому розумінню Божих попереджень.
За церковним переданням, Єзекиїл продовжував проповідувати навіть після завершення основної пророчої місії. Він викривав ідолопоклонство та закликав людей залишити гріховне життя. Через це один із ізраїльських старійшин, розгніваний словами пророка, наказав убити його. Таким чином Єзекиїл завершив своє земне життя мученицькою смертю.
Церковне свято в Україні 21 липня за юліанським календарем.
Згідно зі старим календарем, 21 липня в Україні вшановують пам'ять священномученика Прокопія. Його ув'язнили за відмову приносити жертви язичницьким божествам. Незважаючи на жорстокі тортури, Прокопій залишався непохитним у своїй вірі. Його відвага стала джерелом натхнення для багатьох, які вирішили прийняти християнство, серед них була його мати Феодосія та дванадцять жінок, які також зазнали мученицької смерті.
Прикмети 21 липня
* Гроза 21 липня -- до рясного врожаю зернових.
* Багато роси вранці -- день буде спекотним і ясним.
* Вечірній туман -- наступний день обіцяє бути погожим.
Що не можна робити 21 липня
Не слід використовувати гострі інструменти, такі як ножі, сокири або коси, оскільки це може призвести до порізів або інших травм. Також не рекомендується купатися в річках, озерах чи інших водоймах, адже за народними повір'ями вода вже починає охолоджуватися після літа.
Які активності можна здійснити 21 липня?
Згідно з народними традиціями, 21 липня слід уникати зайвих розмов і зосередитися на корисних справах. Цей день вважається вдалим для домашніх занять: можна прибрати в оселі, попрацювати у саду чи на городі, організувати порядок у льосі або коморі, випрати білизну, почистити кухонне приладдя, перебрати теплі речі та зайнятися заготівлею овочів і фруктів на зиму.
#Євреї #Календар #Різдво #Східна Православна Церква #Клан #Пророк #Юдея #Вавилон #Святий #Ізраїль #Єрусалим #Сирія #Мудрість #Навуходоносор II #Паломництво #Річка Йордан #Пустеля #Ідолопоклонство #Єзекіїль #Хомс #Священна традиція #Ісус #Це #Бог #Пост #Феодосій #Милосердя #Порожня гробниця #Храм у Єрусалимі #Кіріос #Прокопій #Безглуздість заради Христа