* Якою була Вінниця більше ста років тому і який вплив на її архітектурний вигляд справила єврейська громада?
* Відповіді на ці питання шукатиме нове двомовне видання "Архітектурна спадщина єврейської Вінниці".
* До книги увійдуть старовинні світлини, архівні матеріали, сучасні фото, графіка та живопис.
У Вінниці готується до випуску двомовна ілюстрована книга під назвою "Архітектурна спадщина єврейської Вінниці". Це видання висвітлюватиме роль єврейської громади у створенні архітектурного та історичного обличчя міста в період наприкінці XIX – на початку XX століття.
До видання увійдуть не лише відомі історичні будівлі, а й рядова міська забудова, яка допомагає відтворити тогочасний вигляд Вінниці. Матеріали книги об'єднають архівні та сучасні світлини, графіку й живопис українських та іноземних митців.
Книга буде розділена на три основні секції: "Архітектура центральної частини міста", "Єрусалимка" та "Єврейська Вінниця в художньому відображенні".
У інтерв'ю туристичному порталу Vinnytsia.city упорядник книги Борис Палатнік поділився історією виникнення ідеї створення видання, розповів про знайдені архівні матеріали та пояснив, чому архітектурну спадщину слід розглядати не лише через призму будівель.
Борис Палатнік став одним із шести лауреатів цього року в конкурсі, що підтримує видання книг про Вінницю.
Яка тема вашої книги?
Спочатку може скластися враження, що це видання присвячене старовинним будівлям. Але насправді це не так. Головна мета цієї книги — вивчити історію людей, які формували Вінницю.
На рубежі XIX і XX століть єврейська громада складала майже половину населення міста. Її члени активно інвестували у розвиток міської інфраструктури, зводячи готелі, прибуткові будинки, лікарні, магазини та синагоги. Сьогодні ці будівлі оточують нас на кожному кроці, але ми часто не замислюємося про тих людей, які їх створювали, та про історії, які вони приховують.
Ця книга допомагає побачити знайомі вулиці по-новому. У ній поєднані архівні документи, живопис, графіка, а також історичні та сучасні світлини. Але найголовніше -- видання повертає з небуття постаті, завдяки яким сформувався унікальний простір нашого міста. Це розповідь про історію, яку можна буквально прочитати на вінницьких фасадах.
Які саме фактори стали основним стимулом для написання цієї книги, і скільки часу знадобилося для збору необхідних матеріалів?
Головним поштовхом стало бажання зруйнувати стереотип. Мені не подобається, що "єврейську тему" Вінниці часто замикають лише в тісних кордонах Єрусалимки. Адже ошатне, шляхетне обличчя історичного центру - нинішнього середмістя -- це безпосередній результат праці, фінансових зусиль та сміливих мрій єврейських підприємців, лікарів, меценатів і громадських діячів. Борух Львович, Цаль Вайнштейн, Берш Лехтман, брати Гельблу, Хаїм Зіскінд і Мойсей Неєр... Мені хотілося віддати їм належне й показати масштаб їхнього впливу.
Водночас і сама Єрусалимка не залишилася поза увагою: у виданні зібрано унікальні старовинні фотографії та сучасні знімки того, що залишилось від цього легендарного кварталу.
Щодо термінів, безпосередній процес збору матеріалів зайняв більше шести місяців. Після цього ще стільки ж часу було витрачено на обробку знахідок, консультації з фахівцями та створення візуальної концепції книги. Таким чином, від початкової ідеї до завершення пройшов рік наполегливої роботи.
-- Чи є у книзі об'єкт чи будинок, історія якого вас особисто вразила найбільше під час дослідження?
Під час роботи над книгою я часто відчував жаль через те, що деякі будинки внаслідок об'єктивних чи суб'єктивних обставин назавжди зникли з мапи міста, а інші -- перебудовані настільки, що повністю втратили свій первісний вигляд.
Яскравим прикладом такого перетворення є синагога Лівшиця. У кінці 1920-х років, в умовах радянської кампанії проти релігії, її закрили і повністю реконструювали під робітничий клуб, що призвело до суттєвих змін в її первісному вигляді. Проте, вражаюче, що, подолавши десятиліття забуття і зміни культурних етапів, ця будівля знову здобула свій первісний статус і функціонує як синагога. Це оповідь про те, як архітектура та пам'ять людей здатні відновлюватися попри всі труднощі.
Які основні ідеї повинні стати відкриттям для читача, коли він досліджує це видання?
Мені хотілося б, щоб після цієї книги людина вже не могла дивитися на Вінницю так, як раніше.
Ми зазвичай бачимо стародавні будівлі просто як естетичні елементи нашого життя. Але насправді кожна з них є втіленням сміливих мрій, невтомної праці та особистих історій. Архітектура — це не лише матеріали, з яких вона зведена, а передусім свідчення про тих, хто створював наше місто і щиро сподівався на його процвітання.
І ще одне суттєве відкриття: єврейська спадщина не є відокремленою частиною історії Вінниці. Вона становить один з основних елементів цього історичного контексту. Без усвідомлення значення єврейської громади неможливо зрозуміти, чому наше місто має саме такий архітектурний стиль і унікальну атмосферу.
Якщо після ознайомлення з книгою читач хоча б на мить спиниться біля знайомої будівлі й задумається: "Хто ж зводив цей дім? Хто колись мешкав тут? Які таємниці приховані в його стінах?" — це означає, що книга досягла своєї основної мети. Саме цей спонукальний момент був її метою.
Вас може зацікавити:
Три ліцеї у Вінниці збережуть змішаний формат навчання: де саме спостерігається нестача місць у сховищах та які причини цього.
12 років освіти та безкоштовні обіди. Які ще нововведення очікують школи Вінниці з 1 вересня?
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
#Євреї #Камінь #Місто #Релігія #Роздрібний магазин #Фасад #Історія #Синагога #Фотографія #Архітектура #Лікар #Живопис #Графіка #Ліцей #Вінниця #Старе місто (Львів) #Меценатство #Мойсей #Цегла #Кахал #Шляхетство
